Картичак О. І.

Одеський національний економічний університет

РИЗИКИ ІНВЕСТУВАННЯ В ІРО УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ

Класичною парадигмою при дослідженні ІРО українських компаній є думка, що сам факт розміщення на фондовому ринку певним чином гарантує успіх компанії та її власникам.

Така ситуація склалася у зв’язку з наступними чинниками:

• -  українські компанії проводили розміщення на закордонних майданчиках, і показники їх розміщення або були позитивними, або ж не надавалися публіці (чистий нетто-дохід від являється комерційною таємницею);
• -  інвесторами українських компаній виступають іноземні інвестиційні фонди, показники діяльності котрих мало залежать від результату інвестування в українські папери у зв’язку з диверсифікацією;
• -  тільки Варшавська біржа цінних паперів сформувала індекс цін українських компаній, Лондонська та Франкфуртська фондові біржі відповідні індекси не розраховують в силу малої кількості розміщень, а також відсутності інтересу інвесторів відповідних ринків до українських компаній як таких. Індекси ПФТС та УБ малоцікаві для інституційних інвесторів через неможливість купити суттєву частку компаній;
• -  розміщення, проведені на ПФТС, УБ, будучи важливими для розвитку українського фінансового ринку, в основній своїй масі проводилися з ініціативи держави (що було частиною досить неефективної програми приватизації), або ж при реалізації мізерного пакету акцій;
• -  при аналізі розміщень не враховується, що проводяться ІРО материнських компаній холдингу, зареєстрованого в певній юрисдикції, найчастіше відмінній від юрисдикції біржі розміщення. Інвесторам, з огляду на їх в більшості мізерні вкладення в папери, іноді вигідніше отримати збиток на курсових коливаннях, ніж витрачати ресурси на реалізацію своїх прав, оскільки такі транзакцій ні затрати можуть бути досить значними.

Таким чином, при інвестуванні в папери українських компаній лише частина інвесторів може реалізувати свої права як власників частини компанії, причому контрольний пакет акцій навіть через декілька років залишається в засновника компанії. В той же час розміщення значущого пакету акцій несе ризики ворожого поглинання, як, наприклад, в ситуації з Ferrexpo, котра зазнала значних втрат від спроби ворожого поглинання зі сторони групи Приват.

Іншою проблемою, котра виникає при роботі з українськими активами, є низька якість звітності, а також несвоєчасність її надання. Звичайно, такі випадки поодинокі, проте створюють багато проблем і для інших компаній. Як приклад можна привести KSG Agro, несвоєчасна подача звітності котрої викликала падіння котирувань й інших компаній.

Через відсутність зацікавленості контролюючих акціонерів, а також з метою економії на аналітичному покритті діяльності компаній не відбувається «перезапуск» попиту на папери. Наприклад, не зважаючи на досить значну кількість компаній, котрі розмістилися за спрощеною процедурою на ліквідному ринку Франкфуртської фондової біржі, їх папери мало ліквідні: первісні інвестиції списані на збитки відповідними інвесторами, і, навіть не зважаючи на прибуткову діяльність, важко уявити зростання попиту, наприклад, на папери Мотор Січ. Інвестори просто забули про існування таких компаній. Звичайно, про SPO в такій ситуації й мови бути не може.

Що стосується фінансових результатів, то в довгостроковій перспективі папери українських компаній не принесли інвесторам значних прибутків і були досить волатильними, що продемонстровано на прикладі значення індексу WIG-UKRAINЕ на рис. 1.

Рис. 1. Індекс WIG-UKRAINЕ в 2011–2015 роках

(складено самостійно на основі даних [3])

Ситуація на інших майданчиках аналогічна. За таких умов жоден інвестиційний фонд не буде інвестувати суттєві ресурси в компанію. Саме тому місячні обсяги торгів знаходяться в межах 0,1–1млн. акцій, а для компаній з WIG-UKRAINЕ він може складати 2–3 тисячі акцій за місяць. Такі папери будуть цікаві дейтрейдерам, а інституційні установи можуть зацікавитися лише гігантами як Кернел та Астарта. Дане дослідження висвітлює основні проблеми для подальшого їх аналізу та вирішення.

Список використаних джерел:

• 1. Картычак О. И. Недооценка ІРО как фактор привлечения новых инвесторов / О. И. Картычак // Науковий вісний. ОНЕУ. ВАМН. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2014. – №2 (210). – 268 с.
• 2. Лапіна І. С. Ринок ІРО України: сучасний стан / І. С.Лапіна, О. І. Картичак // Науковий вісний. ОНЕУ. ВАМН. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2013. – №5 (184). – 186 с.
• 3. Матеріали інформаційного ресурсу GPWINFOSTREFA [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gpwinfostrefa.pl/GPWIS2/pl/quotes/archive/2
• 4.                Сайт компанії FERREXPO [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ferrexpo.com