Стратегічно важливе значення МСБ для соціально-економічного розвитку держави є одним із головних аргументів, яким обґрунтовується доцільність його державної підтримки. Крім того, загальний податковий режим певною мірою порушує принцип конкуренції, ставлячи малі підприємства в невигідне становище порівняно з великими.
Податкове регулювання інвестиційної діяльності забезпечує спрямування інвестицій у пріоритетні сфери економіки встановленням відповідних податкових ставок та податкових пільг.
Досвід розвинутих країн щодо стимулювання інвестиційної діяльності свідчить, що на неї позитивно впливає диференційований підхід до надання цільових податкових знижок або певних пільг на основі впровадження принципу фіскального федералізму [1; 2].
Система оподаткування повинна мати інвестиційну спрямованість, що досягається застосуванням в оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від розміру одержаного прибутку (доходу) та рівня використання прибутку на інвестиційно-виробничі цілі. Це дає змогу активізувати інвестиційну діяльність у пріоритетних напрямках.
Проте формування ефективної та дієвої інвестиційної податкової політики в цьому напрямі потребує досить значних зусиль. Традиційно актуальними є питання: визначення об’єкту податкової підтримки; вибору ефективних податкових інструментів підтримки.
Різноманітність видів суб’єктів малого бізнесу, а також часом цілком відмінні потреби вимагають впровадження індивідуальних підходів до державної підтримки для кожного з них, відповідно перелік податкових інструментів часто досить різниться.
На відміну від країн ЄС, Україна, де підтримку малого бізнесу також проголошено одним із головних пріоритетів економічної політики, досягла значно меншого прогресу в розбудові системи його фіскальної підтримки. Запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності розглядається як значне досягнення, хоча в більшості країн ЄС воно є лише механізмом подолання порушення нейтральності податкової системи.
У нинішніх умовах сама по собі спрощена система оподаткування вже не здатна бути стимулом для активізації сектору малого бізнесу. Хаотичні й різкі зміни умов ведення бізнесу, непрогнозована фіскальна політика, високий рівень корупції призвели до того, що кількість суб’єктів малого бізнесу в останні роки почала зменшуватися. У зв’язку з цим в Україні необхідно переглянути систему податкових інструментів підтримки малого підприємництва з тим, щоб сформувати потужний імпульс для його розвитку.
Основними заходами щодо удосконалення податкових інструментів підтримки малого підприємництва в Україні повинні бути: зменшення податкових перешкод для зміни організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності; розширення внутрішніх джерел фінансування в умовах обмеженості доступу до кредитних ресурсів і надмірно високої вартості боргових ресурсів; стимулювання технологічного оновлення малого бізнесу; запровадження податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності; запровадження стимулів для створення в малому бізнесі висококваліфікованих робочих місць.
Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого бізнесу започатковано Указом Президента України ще 1998 р. [3]. З того часу не було і року, щоб не виникало спроб з боку державної влади змінити або зовсім скасувати спрощену систему (в цілому чи істотну частку).
Слід визнати, що кількість і зміст податкових правил є виключною прерогативою державної влади, але за їхню неефективність і обтяжливість сплачує пересічний споживач. Тому обтяжливість податкових правил є штучним адміністративним навантаженням на все суспільство.
Загальна система завжди буде витратною з огляду на ведення податкового обліку і дотримання стандартів бухгалтерського обліку, завжди потребуватиме витрат суб’єктів бізнесу на дотримання вимог Податкового кодексу, але питома вага цих витрат суттєво зменшується зі збільшенням розміру суб’єкта бізнесу.
Отже, для стимулювання участі в малому бізнесі нових учасників та підтримання щорічних темпів їх приросту (важливо через високі темпи виходу з ринку для малого бізнесу) і, відповідно, забезпечення в національній економіці достатньої кількості робочих місць, необхідною умовою вбачається застосування простих правил оподаткування, які б мінімізували ризик помилки.
Спрощена система оподаткування є необхідною частиною державної політики розвитку малого підприємництва. Вона має відповідати принципам простоти визначення бази оподаткування та розміру податкового зобов’язання, мінімізації облікових процедур до рівня, доступного пересічному громадянину із загальною середньою освітою.
Список використаних джерел:
1. Чекина В. Д. Реализация принципа фискальной децентрализации в развивающихся странах : опыт для Украины / В. Д. Чекина // Налоги и финансовое право. – 2014. – № 3. – С. 429–435.
2. Чекина В. Д. Межбюджетные отношения в контексте финансово-экономической безопасности / В. Д. Чекина // Устойчивое развитие российских регионов : от Таможенного союза к Евразийскому : материалы XI Международ. науч.-практ. конф. по проблемам экон. развития в соврем. мире. – (г. Екатеринбург, Россия, 18–19 апреля 2014 г.). – Екатеринбург : УрФУ, 2014. – С. 527–533.
3. Гавриленко Н. В. Податкове стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу : дис. … к.е.н. за спеціальністю 08.00.08 «Гроші, фінансі і кредит» / Н. В. Гавриленко, Одеський національний економічний університет. – О., 2013. – 272 с.