Боцула А. П., к. психол. н. Крупський О. П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ГОЛОВНА КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Глобалізація обумовлює появу нових визначальних факторів при здійснені під­приємницької діяльності. Відбувається розширення інтеграційних процесів, підвищення мобільності капіталів, зростання впливу ТНК в світовій економіці, орієн­тація виробництв на досягнення світових стандартів для забезпечення при­бутковості. Формування світових ринків без чітких границь обумовлює сумарну більшість учасників економічних відносин, що в свою чергу, безумовно, збільшує конкуренцію між суб’єктами господарювання. Загострення конкуренції вимагає пошуку нових шляхів розвитку підприємств та пристосування до нових умов гло­бального ринку.

Інновації включають в себе знання, пов'язані з різними етапами виробничого ланцюга та ланцюга збиту. Ці знання застосовується також для виготовлення, мар­ке­тингу та доповнення інноваційного продукту. Але найголовніший ефект іннова­цій полягає в створенні нового продукту, що вигідно вирізняється с поміж існую­чих товарів, запропонованими конкурентами. Цей продукт повинен відповідати потребам споживачів, або створювати нову потребу.

Саме здатність запропонувати нове, унікальне, є найкращою конкурентною перевагою підприємств. Тому для виходу на світовий ринок і швидкого розвитку будь-яка компанія повинна бути готова до пошуку, виробленню і впровадженню інновацій.

Інновації не тільки створюють конкурентні переваги на ринку для підпри­ємства, а ще й є одним з факторів, що стимулює залучення інвестицій. Саме вико­ристання інноваційних продуктів є своєрідним показником розвитку та ефектив­ності, при­бутко­вості, підприємства, галузі, країни, та приваблює інвесторів. Оновлення технологічних процесів, продукції у відповідності зі світовими стандартами та вимог часу – головний фактор, який дозволяє зберегти конкурентні переваги підприємства в умовах глобалізації.

Але в технологічному розвитку української економіки все ще переважають за­ста­рілі технології. Високотехнологічна продукція складає лише 2.8% від усього обся­гу експортованої з України промислової продукції. Протягом останніх восьми років понад 40% нових технологій було придбано за кордоном. Майже 20% науковців в Україні працюють на іноземне замовлення. Таким чином відбувається втрата інно­ва­ційного потенціалу. Україна має значний інноваційний потенціал, але він не вико­рис­товується в національній економіці, тому працює на іноземних конкурентів [1].

Отже, для збереження та покращення своїх конкурентних позицій на світо­во­му ринку українським підприємствам необхідно приділяти більше уваги управ­лін­ню інноваційною діяльністю. Зокрема зосередитись на концепції «іннова­ційного трикутника», яка означає, що швидке та успішне запровадження проривних інновацій в промисловості вимагає співпраці трьох різних суб’єктів: споживач, розробник та винахідник [1].

По-перше, необхідно створити наукову базу та залучити кваліфікаційні кадри, які будуть проводити вдосконалення, комерціалізацію вже існуючих продуктів, вдосконалювати технології виробництва, та створювати нову продукцію. Під­приємс­твам слід звернути практику співпраці з науковими центрами, універси­тетами, яка вже довела свою ефективність в багатьох країнах.

По-друге, проведення вдалої маркетингової компанія є одним з головних чин­ників успіху для інноваційного продукту, бо саме створення попит на ринку слугує поштовхом до подальшого розвитку підприємства. Моніторинг існуючих ринків та дослідження нових – завдання, що важко переоцінити для підприємства, що ви­ходить на світовий ринок та спрямовано на отримання позитивного ефекту від своєї діяльності [2].

Таким чином, важко переоцінити важливість ефективного управління інно­ваційною діяльністю підприємства за для підвищення конкурентних переваг в умо­вах глобалізації. Завдяки необмеженості інформації, сфер впровадження, можли­востей для розвитку, інновації здатні перетворити нерозвинене підприємство в сві­тового лідера.

Список використаних джерел:

1. Інновації в Україні: Європейський досвід і рекомендації для України. – Том 3 – Інновації в Україні: пропозиції до політичних заходів Остаточний варіант (проект від 19.10.2011). – К. : Фенікс, 2011. – 76 с.

2. Гольдштейн Г. Я. Стратегічні аспекти управління НИОКР : монографія / Г. Я. Гольд­штейн. – Таганрог : ТРТУ, 2000 – 244 с.