К. е. н. Диха М. В., Хомко М. В.
Хмельницький національний університет (Україна)
МЕТОДИ ТА ПОЛІТИКА ЦІНОУТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги), є фактором конкурентоспроможності продукції, попиту на неї. Ціна – ринкова категорія. В основі світових цін лежить інтернаціональна вартість. Ціни на внутрішнього ринку залежить від чинників: рівня продуктивності праці в країні, структури національного виробництва і рівня інфляції.
За допомогою цін вирішуються такі важливі завдання, як створення економічних передумов для рентабельного функціонування підприємств, стимулювання виробництва та споживання якісної продукції, регулювання обсягів і структури виробництва залежно від суспільних потреб, створення сприятливих економічних умов для вирішення соціальних проблем, реалізується кінцева комерційна мета, визначається ефективність діяльності усіх ланок діяльності підприємства тощо. Щоб вирішувати ці завдання, система цін має бути гнучкою і відображати всю різноманітність сфер їхнього застосування.
Одним із основних завдань підприємства при розробці цінової політики є вибір методу ціноутворення.
Методи прямого ціноутворення передбачають безпосереднє визначення ціни на основі: витрат, попиту, конкуренції, тобто дають змогу отримати кількісну характеристику ціни. Сучасній вітчизняній системі ціноутворення притаманні тенденції переходу від затратних методів визначення ціни до ринкових.
У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією.
До сучасних методів встановлення цін з орієнтацією на конкуренцію можна віднести метод лідера (орієнтація на ціни головних конкурентів на ринку) та метод тендерного ціноутворення.
На процес ціноутворення впливає цілий комплекс внутрішніх (обраної маркетингової стратегії, стратегічних цілей, етапу життєвого циклу товару, його якісних характеристик, ступеня новизни), а також зовнішніх факторів.
Методи непрямого ціноутворення ґрунтуються на врахуванні властивостей товару, комплексу маркетингових заходів, що супроводжують його споживання або використання. Таким чином, методи прямого ціноутворення визначають ціну товару, а методи непрямого ціноутворення визначають ціну товарної пропозиції.
Методи модифікації цін підприємства на товарних ринках полягають в тому, що підприємство встановлює ціни на певному рівні / змінює їх залежно від ситуації на ринку, щоб забезпечити досягнення цілей (освоєння певної частки ринку, завоювання лідерства на ринку, одержання запланованої суми прибутку, максимізації прибутку, виживання фірми тощо).
Підприємства сьогодні особливу увагу приділяють вибору постачальників з метою поліпшення якісних характеристик виробництва товару, а також якісного рівня й широти діапазону надання послуг як основи формування й підтримки іміджу підприємства; здійснюють аналіз витрат, результати якого використовують для оптимізації обсягів виробництва, забезпечення раціональності подальшої цінової політики. Заходами цінової політики, направленими на підвищення її ефективності та активізацію діяльності підприємства є також такі:
– система кумулятивних знижок, що сприяє збільшенню числа постійних покупців даного підприємства/торгової марки;
– розробка й реалізація гнучкої сегментарної цінової політики на основі сегментування ринку за ознаками (поведінковими, психологічними тощо);
– вивчення цін конкурентів, пропозицій та якості їхньої продукції, відношення споживачів до неї;
– аналіз методів ціноутворення з метою вибору та використання найбільш прийнятних для конкретної ситуації, для певного товару, на певному етапі.
Економічна роль держави у процесі підвищення ефективності ціноутворення полягає в створенні інституційного поля ефективного ціноутворення; розробці й законодавчому прийнятті національної цінової стратегії.
Характерною ознакою сучасного етапу розвитку України є тенденція до зменшення ролі держави у регулюванні цін, яке при недосконалому ринку має негативні соціальні наслідки. Тому, на нашу думку, держава повинна встановлювати верхній рівень цін на результати діяльності природних монополій.
Також важливим напрямом подальших досліджень є проблеми підвищення ефективності ціноутворення, зокрема обґрунтування методологічних основ, модернізації механізму формування цін стратегічно важливих та соціально значущих галузей економіки.
Список використаних джерел:
1. Вернудіна Г. В. Чинники впливу на прийняття цінових рішень в умовах конкурентного ринку / Г. В. Вернудіна, С. П. Санжак // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 5. – С. 87–91.
2. Литвиненко Я. В. Стратегія планування ціни та напрями її удосконалення / Я. В. Литвиненко // Вісник ХНУ. – 2008. − № 4. – Т. 1. – С. 89–92.
3. Мазур О. Є. Ринкове ціноутворення : навч. посіб. / О. Є. Мазур. – К. : ЦУЛ, 2012. – 480 с.
4. Чорна Л. О. Концепція ціноутворення на підприємствах регіону / Л. О. Чорна // Вісник ХНУ. – 2011. − № 5. – Т.1. – С. 170–174.