Голей Ю. М., Веретельник О. О., Ярцева В. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ

 

Франчайзинг є однією з форм організації підприємницької діяльності, яка забез­печує стабільний рівень прибутковості при низькому ризику діяльності та швидкої окупності. Це спосіб організації бізнесу, при якому компанія – власник передає незалежному бізнесмену чи компанії право на продаж товарів і послуг цієї організації під відповідною торговельною маркою на зазначений період часу на певній території, на умовах передбачених в договорі, в обмін на зобов'язання фран­чайзі продавати відповідні товари чи послуги.

Цей вид діяльності дозволяє розпочати власну справу під відомою торго­вель­ною маркою, що сприяє швидкому визнанню в певному ринковому просторі, а та­кож використовувати досвід, знання і підтримку з боку правовласника торговель­ної марки.

Отже, франчайзинг вигідний для обох сторін як з фінансової, так і з правової точки зору.

Дана модель ведення бізнесу є однією з найпопулярніших у світі, але в Ук­раї­ні вона ще не набула відповідного розвитку. В першу чергу це пов’язано з недос­тат­ньою правовою базою. Українське законодавство не регламентує визначень франчайзингу або франшизи. Найбільш схожим із зазначеним поняттям є комер­ційна концесія, яка врегульована Господарським кодексом України.

Попит на франшизи, який дещо сповільнився в 2009-2010 рр., поступово по­чинає розвиватися. Франчайзери, які подолали кризу і зберегли стійкість взаємин зі своїми партнерами, зараз отримують істотні конкурентні переваги, обумовлені зрос­танням довіри до них. У той же час на ринку франшиз змінюються підприєм­ницькі переваги, причому ця тенденція притаманна як нашому національному ринку, так і міжнародному ринку франшиз.

Зараз в Україні працює близько 22 000 об'єктів, відкритих по франшизі. «Найпопулярнішими нішами для потенційних франчайзі залишаються роздрібна торгівля і ресторанний бізнес. Але темпи зростання цих сегментів вже не такі високі, як наприклад, сфери послуг. Саме цей сектор переживає бум «, – пояснює президент Східно-Європейської франчайзингової асоціації Андрій Кривонос [1].

В Україні функціонують 406 компаній, які займаються франчайзинговою діяльністю, і представляють франчайзерів Польші, Голландії, Великобританії, Франції, США та інших країн. Більше 50% всіх франшиз пов’язані з торгівлею нафтопродуктами («Альянс-Україна», «ЛУКОЙЛ-Україна», «ТНК-Україна») і з діяльністю закладів громадського харчування («Ріzzа Челентано», «KFC», «McDonalds»). Загалом, кількість франшиз поступово збільшується за рахунок відкриття власних, так і франчайзингових об’єктів і діє 134 компанії, які тільки починають свою діяльність і ще не знайшли партнера по франчайзі [2].

Аналізуючи основні тенденції розвитку франчайзингу в Україні можна зробити висновки, що він не є широко розповсюдженим, однак має всі можливості для його розвитку. Однак існує ряд факторів які значно обмежують поширення діяльності франчайзингу в Україні. Основними серед них є: недосконала зако­нодавча база та відсутність державної підтримки; відсутність у більшості підпри­ємців необхідного стартового капіталу для входження до франчайзингової системи (за даними Асоціації франчайзингу, мінімальний капітал для започаткування фран­чайзингової діяльності складає 25000 доларів США); відсутність банківських програм лояльності, тобто видачі кредитів на спеціальних умовах під відкриття франчайзингової діяльності; відсутність належного вітчизняного досвіду та прак­тики; відсутність належної поваги до інтелектуальної власності; нестабільна еко­номічна та політична ситуація в країні.

Оскільки, кількість франчайзингових фірм в Україні постійно зростає необ­хідно провести ряд реформ та забезпечити розвиток цього ринку відповідним законо­давством, яке повинно враховувати всі аспекти франчайзингової діяльності і зробити його доступним для підприємців. Загалом в Україні досить великі перс­пек­тиви для використання франчайзингу, а його розвиток дозволить: розпочати швидку і успішну підприємницьку діяльність; підвищити ефективність та під­тримку існуючого бізнесу за рахунок використання репутації франшизодавця, а також його підприємницького, виробничого та інтелектуального потенціалу; підвищити ефективність державного впливу; створити нові робочі місця; залучити іноземні інвестиції в економіку; забезпечити ефективну співпрацю з іноземними партнерами; вивчити нові аспекти ведення бізнесу; підвищити кредито­спромож­ність, оскільки наявність франшизи банками розцінюється як додаткові гарантії.

Отже, незважаючи на всі переваги франчайзингу, довіра до нього в Україні все ще залишається незначною. Тому для поширення франчайзингу в діяльності вітчизняних суб’єктів необхідним також є вивчення іноземного досвіду та його адаптації до сучасного економічного стану держави, що в свою чергу призведе до залучення іноземних інвестицій і забезпечить сприятливі умови для розвитку підприємництва в Україні.

 

Список використаних джерел: