Гроховська А. С., к. психол. н. Крупський О. П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Проблема конкурентоспроможності економіки як на національному, так і на регіональному рівні є особливо актуальною в умовах поглиблення міжнародної інтеграції України після вступу до СОТ та розширення Європейського союзу, зокрема внаслідок якісно нового етапу євроінтеграції у процесі підготовки та реалізації нової посиленої Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Галузева структура промислового виробництва України залишається неефек­тивною, оскільки якість більшості вітчизняних товарів не відповідає європейським стан­дартам. Левову частку загального обсягу промислових товарів складають си­ро­вина, енергоресурси та матеріали, що перешкоджає економічному та техно­ло­гічному зростанню, а також підвищенню конкурентоспроможності економіки в цілому.

Національна економіка України демонструє наявність характерних ознак тех­нологічної кризи, що виявляються у низькому рівні експортоспроможності вітчизняної високотехнологічної продукції. Так, частка експорту товарів і послуг у ВВП становить понад 60%, що вказує на експортну орієнтацію держави. Разом із тим, частка експорту високотехнологічної продукції у загальному обсязі експорту не перевищує 7–9%, у той час як у розвинутих країнах цей показник становить 25–50%, а в деяких перевищує 60%. Отже, аналіз даних свідчить, що стратегія розвитку конкурентоспроможності економіки полягає в переорієнтації виробництва на високоякісні технології [1].

Беручи до уваги підготовку України до вступу в ЄС, необхідно поєднати завдання, що визначила технологічна криза національної економіки, з вимогами глобальних перетворень. Проте внаслідок глобалізації все більше проявляється економічна диспропорція соціально-економічного розвитку регіонів країни, ство­рюючи нові можливості для успішних та загострюючи проблеми депресивних. Таким чином, основними проблемами регіонів України, що потребують зваженої політики від національних урядів і міжнародних організацій, є недостатність роз­ширеного відтворення регіонального розвитку, незадовільне використання конку­рентних переваг та енергетичне забезпечення виробництва.

Так, одним з визначальних факторів конкурентоспроможності є зниження енерг­оємності галузей промисловості. Україна володіє надзвичайно енергоємним промисловим комплексом, і за роки незалежності суттєвого зменшення енерго­споживання не було досягнуто [3]. Домінування граничної схильності до спожи­вання в противагу схильності до заощаджень та інвестування в реальний сектор, а та­кож нерозвиненість інституцій та структурні деформації в економіці зумов­лю­ють втрату позицій нашої країни в світових рейтингах конкурентоспро­можності.

Отже, сучасний етап процесу європейської інтеграції обумовлює розробку стратегії і тактики забезпечення конкурентоспроможності економіки України, тому доцільна реалізація наступних заходів:

1. проведення інституціональних та структурних реформ на регіональному рівні шляхом використання засобів державної підтримки, можливостей політичних партій, громадянського суспільства та духовно-релігійного чинника;
2. здійснення структурних зрушень за допомогою впровадження системи інвес­тиційних стимулів, новітніх технологій на виробництві та державних іннова­ційних програм;
3. активізація заходів соціальної політики з метою адаптації знань трудових ресурсів до умов ринку праці, зокрема забезпечення постійної перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу підприємств;
4. усунення диспропорцій в інноваційній та експортній структурі вироб­ницт­ва, територіальній структурі, співвідношенні малих, середніх і великих підпри­ємств, структурі зайнятості;
5. демонополізація економіки та зменшення рівня впливу політики протек­ціонізму на окремі галузі та підприємства;
6. забезпечення переоснащення та оновлення основних фондів підприємств, впровадження результатів науково-технічного прогресу, розширення матеріально-тех­нічної бази підприємств малого і середнього бізнесу та підвищення рівня ефек­тив­ності використання енергоресурсів;
7. забезпечення сприятливого інвестиційного клімату за рахунок удоско­на­лення нормативно-правової бази планування, бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до законодавства Європейського союзу і міжнародних стандартів.

Тож, дотримання цих заходів дозволить сформувати цілісну програму, реалізація якої забезпечить значне зростання конкурентоспроможності економіки України.

Список використаних джерел:

1. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця. – К. : НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.

2. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / под ред. В. Д. Щетинина. – М. : Международные отношения, 1993. – 896 с.

3. Федулова Л. Технологічна готовність політики України до нових викликів в умовах відсутності технологічної політики / Л. Федулова // Економіка України. – 2010. – № 9. – С. 12–26.