Д. держ. упр. Комар Ю. М., Максименко О. Є.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

 Мінливість умов ринкового середовища підпри­ємства та постійні трансфор­маційні процеси в економіці України вимагають від суб’єктів гос­подарювання адаптування до цих змін і забезпечення свого майбутнього успішного існування завдяки вирі­шенню проблеми створення та підтримки конкуренто­спроможності, управління конкурентоспроможністю. На сьогодні необхідністю є формування нових підходів до створення моделі управління підприємствами, які б мали змогу відповідати вимогам споживачів, успішно конкурувати на ринку.

Конкурентоспроможність підприємства – властивість об’єкта, що характери­зується ступенем реального чи потенціального задоволення ним конкретної потреби споживачів порівняно із конкурентами та визначає можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби на ринку і відбиває сту­пінь використання його ресурсів [1, с. 51].

Досягнення високого рівня конкурентоспроможності є стратегічною ціллю діяльності підприємства в умовах ринку, для досягнення якої необхідна консо­лідація всіх підрозділів і ланок системи управління підприємством. Стратегічне управління конкурентоспроможністю спрямовується на пошук, визначення та формулювання основних цілей забезпечення конкурентоспроможності (страте­гічних цілей). В умовах конкуренції головним завданням будь-якого підприємства є завоювання кращої конкурентної позиції на ринку за рахунок формування, підтримки й розвитку конкурентної переваги, і, як наслідок, одержання більших економічних вигід.

Конкурентоспроможність окремого підприємства на певному сегменті регіо­нального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг у пи­таннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнення завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, яка має місце на момент чи впродовж періоду оцінювання.

Стратегічне управління включає два основні про­цеси: стратегічне планування і тактико-технічне управ­ління реалізацією сформульованої стратегії.

Стратегія спрямовується на збереження та збіль­шення матеріального та не­мате­ріального статку, макси­мізацію доходів від будь-якої форми ділової актив­ності, підвищення ступеня конкурентоспроможності підпри­ємства. Стратегічне конкурентне управління форма­лізується у вигляді концепції тактики конкурент­ного управління та визначається сукупністю моделей і засобів дій, які її складають. Тобто, під тактичним управлінням розуміється сукупність моделей і відповідних засобів, які обирає та практично використовує підприємство про­ти зовнішнього оточення, конкурентів і за допомогою якого реалізовує обрану стратегію [2, с.36].

Елементи управління конкурентоспроможністю підприємства такі:

- планування: розробка продукції; виробництва; збуту;

- організація: оптимізація організаційної структури; забезпечення ресурсами; НДДКР; стимулювання збуту;

- мотивація: робітників підприємства; контрагентів;

- контроль: якості управлінських рішень; якості продукції; якості ресурсів; реалізації управлінських рішень; відстеження рівня конкурентоспроможності [3, с. 56].

Між поняттям «конкурентоспроможність підприємства» та «конкурентоспро­можність товару» існує взаємозалежність. Реалізація товару з низьким рівнем конкурентоспроможності знижує конкурентну стійкість виробника, який несе додаткові витрати, пов’язані з необхідністю стимулювання збуту, складування, зберігання товару, збільшення терміну користування кредитами, а іноді й прямі витрати від уцінки товару, що не користується попитом [4, с. 256].

Дослідження сутності та різноманітності концепцій управління конкуренто­спро­можністю підприємства дає можливість більш точно визначити його основні особли­вості, фактори й напрями формування змін. Головною потребою сучасного управління конкурентоспроможніс­тю підприємства стає визначення, наукове об­ґрун­туван­ня стратегічних конкурентних переваг та вирішення за­вдання утримання досягнутих позицій тривалий час.

Список використаних джерел:

1. Попович Ю. А. Моделі аналізу конкурентоспроможності суб’єктів господарювання / Ю. А. Попович // Наукові праці МАУП. −2010.– № 26. – С. 50−55.

2. Яременко О. Ф. Науково-практичні аспекти стра­тегічного і тактичного управління кон­ку­рентоспроможністю підприємства / О. Ф Яременко // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. – 2011. – № 5, Т. 1. – С. 35–37.

3. Дикань В. Л. Стратегічне управління конкурентоспроможністю як чинник інновацій­ного розвитку підприємства / В. Л. Дикань // Маркетинг: теорія і практика. – Луганськ, 2010. – №16. – С. 55–58.

4. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : навч. посіб. / І. З. Дол­жан­ський. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 384 с.