Крат С. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Україна, що стала на шлях реформ, має розрив економічних зв’язків, інфля­ційні процеси, безгосподарність – усе це призводить до зростання кількості неплато­спроможних підприємств. На багатьох українських підприємствах уже десяти­літтями не впроваджувалися нові види товарів, не здійснювалась їх моди­фікація, що знизило їх конкурентоспроможність, на своєму балансі мають над­звичайно складну як виробничу, так і соціальну інфраструктуру. Були втрачені ринки збуту, а брак коштів на маркетингову діяльність сповільнюють пошук нових клієнтів. Підприємства часто мають надлишки активів – невикористанні будівлі, транспортні засоби, машини й устаткування, на них недостатньо автоматизовані як виробничі, так й управлінські процеси [3].

Завдання підвищення ефективності діяльності підприємства на основі раціо­нального використання оборотних засобів підприємства найбільш актуальне в умовах сучасної ринкової економіки, оскільки стан та ефективність використання оборотних засобів – одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства зміню­вати свою політику стосовно оборотних засобів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему їх використання.

Оборотні засоби повністю споживаються у кожному циклі виробництва та обігу товару, послідовно переносячи свою вартість з однієї стадії кругообігу в іншу й відшкодовують її з виручки поточного періоду. Це найбільш мобільна частина капіталу підприємства, від стану та раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності та фінансовий стан підприємства. Стійкість фінансового стану підприємства значною мірою залежить від оптимального розміщення коштів за стадіями процесу кругообігу: постачання, виробництва та збуту продукції [2].

Розміри вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих та технологічних особливостей підприємства. Оборотні засоби мобільні, мінливі, реагують на зовнішні та внутрішні зміни, що підкреслює необхідність оператив­ного аналізу їх використання та моніторингу ділової активності.

Основними принципами управління оборотних засобів є [1]:

- нормування, що дозволяє економічно обґрунтовано встановити необхідний розмір обігових коштів та цим надати умови для успішної реалізації ними своїх можливостей;

- використання оборотних засобів виключно за цільовим призначенням;

- забезпечення схоронності, раціонального використання коштів і приско­рення оборотності оборотних засобів.

В економічній літературі джерела формування оборотного капіталу поді­ляються таким чином (рис. 1) [2].

Джерела оборотного капіталу

image

imageimage

ВЛАСНІ

ПОЗИКОВІ

ЗАЛУЧЕНІ

image

  1. Статутний капітал
  2. Пайовий капітал
  3. Додатково вкладений капітал
  4. Інший додатковий ка­пітал
  5. Резервний капітал
  6. Нерозподілений прибуток
  7. Неоплачений капітал
  8. Вилучений капітал
  1.   Довгострокові кредити банків та інших організа­цій
  2.   Інші довгострокові фі­нан­сові зобов’язання
  3.   Короткострокові кре­ди­ти банків та інших органі­зацій
  4.   Відстроченні податкові зобов’язання
  5.   Векселі виданні
  6.   Інші довгострокові зо­бо­в’язання
  1.   Кредиторська заборго­ва­ність за товари, роботи, по­слуги
  2.   Поточна заборгованість за довгостроковим зо­бов’я­зан­ням
  3.   Поточні зобов’язання:
  4. -    по отриманих аван­сах, по розрахунках з бюдже­том, по за бюджетним платежам;
  5. -    по страхуванню;
  6. -    по розрахункам з учас­ни­ка­ми, по внутрішніх роз­ра­хунках

4. Інші поточні зо­бов’я­зан­ня

Рис. 1. Склад джерел формування оборотного капіталу

Основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів:

- скорочення об’ємів зайвих і непотрібних запасів;

- вивчення платоспроможності покупців і своєчасні заходи по стягненню дебіторської заборгованості;

- скорочення термінів оборотності по всіх фазах кругообігу засобів;

- правильна організація роботи по матеріально-технічному забезпеченню вироб­ництва, його нормування;

- налагодження стійких каналів збуту продукції та маркетингових кому­нікацій;

- економія поточних витрат та реструктуризація кредиторської заборгованості (особливу увагу мінімізації комунальних платежів та скорочення зобов'язань перед бюджетом).

Отже, склад та структура джерел оборотного капіталу не є постійною вели­чиною. Це залежить від фінансового стану підприємства, формування запасів та затрат, що змінюються з часом. Але збільшення частини власних джерел та змен­шення позикових та залучених джерел в структурі оборотного капіталу підвищує ефективність їх використання та рівень рентабельності виробництва. Тому ви­значення економічно обґрунтованого рівня співвідношення між власними та позиковими джерелами формування оборотного капіталу приведе до підвищення ефективності їх використання.

Список використаних джерел: