Шамборська О. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СТРУКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА НЬОГО

Сьогодні у конкурентному, для підприємств, середовищі існує місце тільки для тих, хто має певні переваги. Конкурентні переваги мають ті підприємства, котрі впроваджують інновації. На сьогоднішній день людський фактор – знання, уміння та навички персоналу, є одним з головних чинників розвитку підприємства та його спроможності конкурувати на ринку. Тобто саме інтелектуальний по­тен­ціал підприємства виступає як один із головних засобів самозбереження та роз­витку суб’єкта у конкурентному середовищі.

  Інтелектуальний потенціал являє собою сукупність взаємопов’язаного інте­лектуального, інформаційного та людського капіталів [1].

Елементами інтелектуального потенціалу підприємства є:

1. −   кадровий потенціал – сукупність творчих здібностей людей;

− науковий потенціал – сукупність науково-технічних знань і досягнень;

1. −   матеріально-технічний потенціал – інфраструктура засобів інтелектуальної праці;

− соціально-інформаційний потенціал – здатність забезпечення потоку ін­формації;

− організаційний потенціал – прогресивність форм і методів управління інтелектуальним потенціалом [4].

Механізм формування інтелектуального потенціалу підприємства впроваджує інтелектуальні ресурси у нові управлінські рішення. Можна виділити наступні елементи механізму формування інтелектуального потенціалу підприємства:

1. −   цілі – який результат хоче досягти підприємство;
2. −   принципи − певні правила, які існують на підприємстві;
3. −   функції − управлінські дії для формування інтелектуального потенціалу;
4. −   методи – способи, за допомогою яких формується інтелектуальний потен­ціал підприємства;
5. −   управлінські рішення – результат застосування методів, тобто заплановані та застосовані конкретні розпорядження.

Формування інтелектуального потенціалу підприємства залежить від таких чинників як інформаційна система, внутрішньо-організаційне навчання, інфор­маційне поле, самонавчання, система генерування ідей, зовнішні впливи, система управління інтелектуальним потенціалом, система підтримки, трансформація знань, інноваційні технології навчань [2].

Не менш впливовими факторами формування інтелектуального потенціалу підприємства є зовнішні та внутрішні фактори. Для групування зовнішнього ото­чення виділяють чинники прямої та непрямої дії у залежності від безпосереднього чи опосередкованого впливу (становище підприємства на ринку, соціальне стано­вище громадян у країні та стан громадської думки щодо діяльності колективу). Для внутрішнього середовища підприємства розглядають фактори особистісного рівня, тобто що впливає на конкретного робітника (економічний, технічний рівні вироб­ниц­тва, ступінь задоволеності працею, стосунки у колективі) та організа­цій­ного рівня – впливають на формування інтелектуального потенціалу підприємства загалом.

До основних чинників, які негативно впливають сьогодні на формування та розвиток інтелектуального потенціалу в Україні відносять:

− нерозвинена інноваційна інфраструктура;

− відсутність пільг на інноваційні проекти;

− недостатнє фінансування коштів в науку;

− нерозвинений ринок інтелектуальної власності;

1. −   похилий вік науковців [3, с. 51].

У структурі інтелектуального потенціалу реалізований потенціал, а саме реалі­зо­вані знання і здібності, представлені інтелектуальним капіталом, тобто тим активом, який використовується, продається і приносить результат.

Потрібно робити постійні інвестиції в людський капітал, щоб велика частина економічної діяльності була пов'язана саме зі знаннями, а не з фізичними акти­вами, тобто необхідно інтелектуальний потенціал перетворювати у інтелектуаль­ний капітал [1].

Для вдосконалення та розвитку інтелектуального потенціалу, підприємству необхідно приділяти більше уваги процесу навчання працівників, створювати умови, які б давали можливість розвиватися та влаштовували персонал, приділяти увагу згуртованості колективу, підтримувати та контролювати інтелектуальний потенціал підприємства.

Можна зробити висновок, що на сьогоднішній день формування та розвиток інтелектуального потенціалу підприємств є невід’ємним елементом їхньої продук­тивної діяльності. Результатом формування інтелектуального потенціалу є вихідні продукти, для створення яких підприємство й функціонує. Такими продуктами є інтелектуальні можливості підприємства для здобуття та підтримки конкурентних переваг. Якщо підприємство створить та буде підтримувати інтелектуальний потенціал, то згодом він перетвориться в інтелектуальний капітал та підприємство буде мати конкурентні переваги на існуючому ринку. Отже, підприємство зацікав­лене у формуванні та розвитку інтелектуального потенціалу.

Список використаних джерел:

1.   Здобувач Г. В. Інтелектуальний капітал та інтелектуальний потенціал: критерії роз­межу­вання / Г. В. Здобувач // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.1. – С. 228–232.
2.   Зуева М. М. Способы формирования интеллектуального потенциала на различных уров­нях организации экономических отношений современной России [Електронний ресурс] / М. М. Зуева, И. П. Кузьменко// Вестник Адыгейского государственного уни­вер­­­ситета. Серия 5: Экономика. – 2012. – № 3(104). – Режим доступу : yberleninka.ru/ article/n/sposoby-formirovaniya-intellektualnogo-potentsiala-na-razlichnyhurovnyahorganizatsii-ekonomicheskih- otnosheniy-sovremennoy-rossii.
3.   Паладій М. В. Ефективне використання інтелектуального потенціалу нації – необхідна умова інноваційного розвитку економіки держави / М. В. Паладій // Наука та інновації. – 2009. – Т.5. – №3. – С. 51–54.
4.   Теницька Н. Б. Складові та чинники формування інтелектуального потенціалу [Елек­трон­ний ресурс] / Н. Б. Теницька // Наукові праці полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. – 2012. – Вип. 1 (4). – Т. 3. – С. 219–223. – Режим доступу : http://www.pdaa.edu.ua/sites/ default/files/nppdaa/4.3/219.pdf.