Забава О. М., Власенко М. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ГОЛОВНІ ФАКТОРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Нарощування виробничого потенціалу підприємств має сенс за умови зрос­таючого попиту на продукцію цього підприємства. А цього можна досягти за умов, якщо продукція цього підприємства користується попитом, а значить, є конку­ренто­спроможною. Що робить продукцію такою? На яких етапах створення про­дукції вона формується і під впливом яких чинників це відбувається [1]? Перш за все. необхідно звернутися до сутності поняття конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика товарів, яка ви­значає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами-конкурентами за ступенем задоволення потреби та витратами на це задоволення [5].

Конкурентоспроможність підприємства означає, що на продукцію є попит та підприємство в змозі забезпечити прибутковість при продажі товару за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечувати випуск конкурентоздатної продукції і наступну її реа­лізацію.

Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти сукупність її влас­тивостей, що відбиває міру задоволення при купівлі її споживачем. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників [2].

Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції вироб­нику необхідно знати:

• -   конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;
• -   можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;
• -   розрахунковий рівень ринкової ціни товару;
• -   очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;
• -   визначальні параметри продукції основних конкурентів;
• -   найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;
• -   термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продуку­ванням і просуванням на ринок нового товару.

Продукція, що є конкурентоспроможністю на одному географічному ринку, може не мати цієї властивості на іншому. І навпаки, продукція, що витісняється з ринку, через певний час може користуватися успіхом на ньому. Це може статися з різних причин, наприклад, вихід основного конкурента з ринку, вдало проведена рекламна кампанія, зростання цін на продукти-замінники, зменшення собівартості продукції завдяки купівлі нових станків. Тобто, говорячи про конкурентоспро­можність продукції, ми повинні мати на увазі конкретні ринкові умови. Не може бути універсального рецепту конкурентоспроможності [3].

На конкурентоспроможність продукції впливають зовнішні і внутрішні чин­ни­ки. Під внутрішніми факторами ми розуміємо внутрішнє середовище підприєм­ства: елементи, складові економічний потенціал підприємства, який визначається сукупністю ресурсів підприємства та ефективністю їх використання. Зовнішні фактори – це все, що знаходиться за межами підприємства [4]. 

Ефективне використання внутрішніх факторів дозволяє продукції підприємс­тва отримати конкурентні переваги, а використання зовнішніх факторів дозволяє говорити про конкурентоспроможність продукції на ринку. Оцінивши конкуренто­спро­можність своєї продукції, підприємство може розробити заходи щодо її під­вищення, обрати підприємства-партнерів для організації спільного випуску про­дук­ції, залучити кошти інвесторів для організації оновленого конкурентоспро­можного виробництва, скласти маркетингові програми для виходу підприємства на нові ринки збуту, своєчасно прийняти рішення про оптимальний зміні товарного асортименту, про розробку і виробництво нових і модернізованих виробів, роз­ширення та створення нових виробничих потужностей та ін. Природно, що основ­ний фактор зовнішнього середовища – це діяльність конкурентів і в цілому безпо­середнє оточення підприємства. Важливу роль відіграє державна політика в га­лузі розвитку конкуренції та обмеження монополістичної діяльності, законо­давчо-правові норми в галузі захисту прав споживачів, стандартизації, сертифікації, дер­жавне регулювання експортно-імпортної діяльності, спрямоване на захист вітчиз­няного виробника, доступ до позикового капіталу, доступ до більш дешевших сировинних джерел [6].

Конкурентоспроможність являє собою результат сукупного впливу спожив­чих і вартісних характеристик продукції, а також організації діяльності підприєм­ства-виробника зі збуту продукції, яка повинна відповідати умовам ринку, конкретним вимогам споживачів за економічними, якісними характеристиками і комерційними умовами реалізації.

Список використаних джерел:

•    Бойчик І. М. Економіка підприємства : навч. посіб. / І.М. Бойчик. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К. : Атіка, 2007. – 528 с.
•    Економіка виробничого підприємництва / за ред. Й. М. Петровича. – К. : Знання, 2001. – 405 с.
•    Васильков В. Г. Організація виробництва : навч. посіб. / В. Г. Васильков. – К. : КНЕУ, 2003. – 524 с.
•    Економіка підприємства: пошук шляхів розвитку : посібник. – К. : МАУП, 2002. – 78 с.
•    Турченюк М. О. Маркетинг : підручник / М. О. Турченюк, М. Д. Швець. – К. : Знання, 2011. – 319 с.
•    Швиданенко О. А. Сучасні критерії конкурентоспроможності: ефективність та іннова­цій­ність / О. А. Швиданенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 8. – С. 145–153.