К. т. н. Куценко В. Й., Поліщук О. М.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ
Одним із найважливіших елементів внутрішнього середовища підприємства є його організаційна структура управління – форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. Організаційна структура регулює: розподіл завдань по відділам і підрозділам підприємства; компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем; загальну взаємодію відділів та підрозділів. Постійний моніторинг ефективності організаційної системи управління підприємством забезпечує дотримання принципу відповідності організаційної структури до вимог, що висуваються зовнішнім і внутрішнім середовищами підприємства.
Вивчення практики діяльності вітчизняних та зарубіжних підприємств свідчить про велику різноманітність організаційних структур управління, сукупність яких можна розподілити на два типи: механістичні та органічні.
Механістичні структури управління характеризуються наявністю жорсткого ієрархічного розподілу влади, формалізацією правил та процедур, централізованим прийняттям рішень. Вони функціонують як чітко налагоджений механізм. До таких структур управління належать лінійна, функціональна, лінійно-функціональна та лінійно-штабна структури.
Органічні структури управління характеризуються слабким використанням формальних правил та процедур, децентралізацією повноважень та участю працівників у прийнятті рішень, гнучкістю структури управління та незначною кількістю рівнів ієрархії управління, що дають змогу підприємству швидко адаптуватись до змін зовнішнього середовища. До цього типу структур управління належать дивізіональні, матричні, проектні, множинні та інші структури.
Оцінивши ефективність наявної організаційної структури гіпермаркету «Епіцентр К» м. Дніпропетровськ-2 робимо наступні висновки. Організаційна структура управління підприємства є лінійно-функціональною, вона базується на розподілі повноважень та відповідальності за функціями управління, а також на прийнятті рішень по вертикалі. Управління на підприємстві організується за лінійною схемою, функціональні ж підрозділи апарату управління лише допомагають лінійним керівникам вирішувати поставлені завдання. Лінійні керівники не є підлеглими керівникам функціональних підрозділів апарату управління.
Кількість відділів є сталою на протязі всього аналізованого періоду, тому коефіцієнт ланковості також є незмінним – 1,25, Кл > 1, тобто на підприємстві організаційна структура занадто розгалужена, ланки високоспеціалізовані; у такій ситуації доцільним стане об'єднання певних дрібних ланок у більші, що дозволить коефіцієнту ланковості наблизитись до 1, тобто буде оптимальним. В роботі було запропоновано об’єднати відділ кас та касу безготівкового розрахунку також відділ комплектації та відділ доставки, тоді при кількості ланок 18 коефіцієнт ланковості буде дорівнювати 1 і відповідатиме нормі.
Коефіцієнт централізації управління у 2014 році дорівнював 0,19. Чим менший коефіцієнт від 1, тим більший ступінь децентралізації на підприємстві. Отже, спостерігається досить високий ступінь децентралізації.
Коефіцієнт територіальної концентрації складає 0,28 од/ тис. км². Коефіцієнт свідчить про досить малу кількість гіпермаркетів подібної спеціалізації та розміру на Дніпропетровщині та слабку конкуренцію.
Коефіцієнт керованості свідчить про ефективність використання управлінського персоналу. Так, при значенні Кк < 1 на підприємстві відчувається нестача управлінських кадрів, Кк > 1 свідчить про надто розгалужений управлінський апарат. На аналізованому підприємстві лише керівники середньої ланки наближаються до оптимального значення, коефіцієнт керованості нижчої ланки говорить про значну нестачу управлінських кадрів цього рівня. Для зміни ситуації було запропоновано декількох фахівців гіпермаркету з високим управлінським потенціалом перевести в ранг керівників нижчого рівня.
Коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління показує що частка управлінського персоналу у загальній кількості персоналу складає 0,07. Норма коефіцієнта зайнятості 0,1 < Кз < 0,5, таким чином, чисельність керуючого персоналу нижче норми.
Коефіцієнт дублювання функцій на аналізованому підприємстві є досить низьким, тобто тенденцій до дублювання функцій не спостерігається, оскільки робота колективу є досить систематизована та урегульована: кожен працівник має конкретну роботу і виконує більшою частиною лише свої прямі обов’язки.
Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління аналізованого підприємства у 2013 році збільшився з 0,94 до 0,99, а у 2014 році знов зменшився до 0,95. Це є наслідком негативної тенденції меншого темпу зростання кінцевого результату, отриманого від функціонування організаційної структури управління (8,54%), аніж темпів зростання сукупних витрат на управління у 2014 році (12,5%).
Отже, практична значущість роботи полягає у тому, що в ній було докладно проаналізовано ефективність організаційної структури управління ТОВ «Епіцентр К», виявлено її недоліки та запропоновані варіанти її вдосконалення, реалізація яких дозволить організації розвиватися і працювати більш ефективно.
Список використаних джерел:
1. Баранов В. В. Сучасні питання щодо удосконалення організаційної структури управління підприємства / В. В. Баранов // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2010. – Вип. 18(1). – С. 115–120.
2. Георгіаді Н. Г. Організаційна структура управління як складова системи менеджменту підприємства / Н. Г. Георгіаді, Р. Б. Вільгуцька // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2012. – № 748. – С. 33–40.
3. Загороднюк О. В. Механізм удосконалення організаційної структури та структури управління підприємством / О. В. Загороднюк // Сучасні питання економіки і права. – 2013. – Вип. 2. – С. 10–15.