Сидоренко В. Д.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА
У сучасних умовах для більшості вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Разом із цим низька забезпеченість виробничих підприємств оборотними активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому одним із найактуальніших завдань у напрямі забезпечення фінансової стійкості вітчизняних підприємств є суттєве вдосконалення механізму управління оборотними активами.
Питанням формування та ефективного використання оборотних активів присвячено багато робіт вітчизняних і зарубіжних економістів: В. Г. Андрійчука, Г. Ф. Білоусенка, М. Я. Дем’яненка, В. П. Дяченка, Я. Н. Кагнера, В. В. Ковальова, В. Г. Маргасової, А. М. Мороза, С. С. Осадця та інших. Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання формування та використання оборотних активів підприємств ще не повною мірою вивчені, досліджені та узагальнені.
У сучасній економічній літературі використовується досить велика кількість понять, які розрізняються методологічним підходом і серед яких можна виділити такі: «оборотні кошти», «оборотні активи», «оборотні засоби», «поточні активи», «оборотні фонди і фонди обігу» та «оборотний капітал». Багатьма економістами вони не розмежовуються і розглядаються як синоніми. Найчастіше оборотні активи підприємства визначаються як грошові ресурси або група мобільних активів підприємства, із періодом використання до одного року, які безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства і внаслідок високого рівня ліквідності повинні забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов’язаннями. Виходячи з цього визначення, бачимо, що оборотні активи підприємства займають вагоме місце в системі управління та потребують значної уваги [2].
У нинішніх умовах господарювання значно погіршився фінансовий стан більшості підприємств. Відсутність прибутку (або його мінімальні розміри) спричиняє нестачу власних оборотних активів, змінює структуру оборотних активів, що спричиняє зниження ефективності виробництва, а також не дозволяє розраховувати на високий прибуток. Таким чином, у процесі управління оборотними активами необхідно обрати найбільш оптимальну модель їх формування: консервативну, помірковану і агресивну (табл. 1).
Проте слід пам’ятати, що ефективне управління оборотними активами перш за все базується на аналізі зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування підприємства.
З метою удосконалення управління оборотними активами вітчизняних підприємств важливим є впровадження сучасних механізмів управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями, запасами. По-перше, це застосування портфельного підходу до управління дебіторською заборгованістю; по-друге, впровадження узгоджених методик управління грошовими коштами та поточними фінансовими інвестиціями; по-третє, використання адаптованих до специфіки функціонування вітчизняних підприємств методів логістичного управління запасами [4].
Таблиця 1. Базові моделі формування оборотних активів підприємств [1]
Тип моделі |
Характерна ознака |
Переваги |
Недоліки |
Консервативна модель |
Загальний обсяг оборотних активів складається з величини поточної потреби в них та великих обсягів резервів |
Повне задоволення потреб підприємств в оборотних активах; мінімізація виробничих і фінансових ризиків |
Збільшення періоду оборотності оборотних активів не сприяє сезонному виробництву |
Поміркована модель |
Загальний обсяг оборотних активів складається з величини їх поточних потреб та необхідного обсягу їх страхових резервів |
Повне задоволення потреб підприємств в оборотних активах; створення нормальних страхових резервів; середній рівень рентабельності |
Потреба в точному визначенні необхідного обсягу страхового запасу |
Агресивна модель |
Мінімізація усіх видів страхових резервів оборотних активів |
|
Чутливість обсягів виробництва до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів; часті зриви у виробничих планах не дозволяють досягти високої ефективності використання оборотних активів |
Одним із важливих напрямів вдосконалення процесів формування оборотних активів на господарському рівні є підвищення ефективності їх використання шляхом: визначення оптимального обсягу оборотних активів, налагодження платіжної дисципліни на підприємстві, проведення обґрунтованої цінової політики, впровадження передових ресурсозберігаючих технологій. Реалізація зазначених заходів призведе до прискорення оборотності оборотних активів підприємств, вплине на ефективність їх функціонування, забезпечить безперервність кругообігу активів.
Список використаних джерел:
1. Бодаренко О. С. Методологічні основи управління оборотними активами підприємств / О. С. Бодаренко // Інвестиції практика та досвід. – 2008. – №4. – С. 40–44.
2. Брушко Ґ. В. Методологічні основи управління оборотними активами / Ґ. В. Брушко // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ knp/179/knp179_31-33.pdf
3. Петик М. І. Ефективність управління обіговими активами суб’єктів підприємництва / М. І. Петик, Н. М. Рудик // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – № 21.
4. Чобіток В. І. Управління оборотними активами підприємства: теоретичний аспект / В. І. Чобіток, К. С. Пятилокотова // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vetp/2013_41/13cvieic.pdf