К. е. н. Височан О. С.

Національний університет «Львівська політехніка» (Україна)

АБЕРАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ

 У СИСТЕМІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Інформація, яка при русі від джерела до приймача, проходить через систему фільтрів бухгалтерського обліку може піддаватися аберації, тобто відхиленню від напрямку, за яким вона рухалася б за умови існування ідеальної облікової системи. Оскільки побудувати ідеальну у всіх відношеннях систему бухгалтерського обліку неможливо в принципі, явище аберації присутнє завжди.

В ідеалі, через призму бухгалтерського обліку проходять інформаційні потоки з одного чи кількох джерел, опрацьовуються системою обліку та через гомогенні (концентричні) напрямляючі спрямовуються на вирішення конкретних прикладних задач. Фактично, така ситуація є лише наслідком процесу мисленнєвого конструювання певних уявлень про систему обліку, яка не існує в дійсності хоча б тому, що неспроможна вирішити абсолютно всі проблеми, які виникають в діяльності господарюючого суб’єкта.

Основними видами відхилень від облікових норм, спричиненими рухом інформаційних потоків є: дефокусування, сферична аберація, коматична аберація, дисторсія, астигматизм та викривлення потоку (по аналогії з п’ятьма абераціями Філіпа Людвіга фон Зейделя).

Дефокусування не є наслідком порушення концентричності інформаційних потоків. Виникає вона внаслідок зміни в часі просторових відносин структурних елементів системи управління підприємством. Тобто дефокусування, пов’язане, в першу чергу, з втратою актуальності даними, які надаються користувачу через модифікацію станів об’єктів системи, розгорнуту в часі чи зміну самого змісту запиту. Попри те, що при такому викривленні інформаційний запит формально задоволено, однак корисність наданої інформації залишається низькою. Основними методами мінімізації негативних наслідків такого роду аберації є два:

1) штучне фіксування стану системи на певний час, тобто мінімізація впливу її функціональних змін на інформаційні потоки. Хорошим прикладом є періодична фінансова звітність, яка є своєрідною «миттєвою фотографією» фінансового стану підприємства на конкретний момент часу. Однак в силу динамізму системи управління підприємством, така методика далеко не зажди є ефективною;

2) мінімізація часу на опрацювання запиту, обробку необхідної інформації та передачу її користувачу. З розвитком сучасних інформаційних технологій в сфері бухгалтерського обліку цей варіант видається пріоритетним. Однак, оскільки через зрозумілі об’єктивні причини, час на підготовку відповіді на запит неможливо зменшити до нуля, певне дефокусування обліково-інформаційних потоків присутнє завжди.

Сферична аберація пов’язана з порушенням концентричності обліково-інформаційних потоків. Важливим її наслідком є виникнення так званого «кільця розсіяння», яке включає частково опрацьовану інформацію вторинного характеру, своєрідний « інформаційний напівфабрикат», який хоча й не відповідає повністю запиту, однак містить всі необхідні дані для його задоволення в подальшому. Від діаметра такого кільця залежатиме час, який витратить користувач на припасування отриманої інформації під власні потреби.

Коматична аберація проявляється при зміщеннях обліково-інформаційних потоків від отримувача. Фактично, при такій ситуації користувач взагалі не отримує відповіді від бухгалтерії на свій запит, інформаційний потік проходить повз нього. Не виключено, що адресатом стає інший структурний підрозділ підприємства. Основними причинами є порушення комунікаційних зв’язків, відсутність чітких функціональних обов’язків в окремих працівників, допущені порушення при формуванні графіку документообігу тощо.

Дисторсія спостерігається при порушенні відповідності отримуваної користувачем інформації із реальним станом об’єкта, процесу чи явища. Ідеальної точності інформації іноді досягнути буває важко, саме тому в практиці бухгалтерського обліку існує поняття « межа суттєвості». Похибки в бухгалтерському обліку існують завжди (хоча б через наявність похибок округлення), тому система обліку в більшості випадків не вважається ідеально ортоскопічною. Найкращий метод боротьби з обліковою дисторсією – належна організація внутрішнього контролю та (за необхідності чи вимоги законодавства) проведення аудиту.

Оскільки в системі передачі інформації є як передавач, так і отримувач, не всі аберації інформаційного потоку, пов’язані з бухгалтерською службою. Астигматизм є дефектом сприйняття, коли порушена доступність інформації через неузгодженість її семантичної форми з тезаурусом користувача. Фактично, проблемою є невміння, непідготовленість персоналу до розуміння економічного змісту бухгалтерських звітів. Дуже важливим є сенс поняття « правильна форма астигматизму» та визначення її величини для конкретного суб’єкта господарювання. Скажімо, для керівництва підприємства не настільки принциповим є розуміння методики заповнення Звіту про обсяги реалізованих туристичних путівок, скільки вміння аналізувати доходи від такої реалізації та співставляти їх із понесеними витратами. Розширене пізнання астигматизму дає дослідження типу інформації, щодо якої є дефект сприйняття в отримувача. Для цього необхідним є проведення тестового опитування.

Викривлення потоку інформації є ще одним видом порушення, при якому цінність інформації зменшується через її недостовірність. Наявність такої інформації заважає сфокусувати її на вирішенні конкретної задачі через нерівномірність прикладної цінності. Її причини можуть бути як об’єктивними (дезінформація), так і суб’єктивними (ненавмисне викривлення). З іншої сторони частина повідомлення може невірно трактуватися або упускатися вже самим отримувачем через недосконалість засобів її фіксації.

В реальних облікових системах спостерігається комбінація декількох видів аберацій, тому їх аналіз і виправлення є достатньо складною науковою задачею. Основним методом її вирішення є штучний прийом, який полягає у виділенні з метою аналізу окремих видів аберацій. Негативні наслідки аберації можна зменшити, однак їх неможливо принципово усунути повністю.