Гапонова І. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

(на прикладі ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»)

Проблема мотивації людей до трудової діяльності не є новою, проте у сучасних глобальних процесах та явищах ускладнюються та змінюються спо­соби ефективного стимулювання та впливу на трудову поведінку працівника, що зумовлюють трансформацію форм та методів мотивації праці, необхідність визначення нових можливостей покращення ефективності мотивації.

Саме мотивація праці покликана сприяти формуванню працівника нового типу: ініціативного, заповзятливого, орієнтованого на максимальні досягнення в праці, здатного до творчої інноваційної діяльності [1].

Мотивація в загальному розумінні – це сукупність рушійних сил, що спо­нукують людину до виконання певних дій.

Сучасні підходи до мотивації формувалися під впливом трьох основних теоретичних напрямів.

До першого типу відносяться змістові теорії мотивації, що аналізують ба­зо­ві потреби людини. У них досліджуються потреби працюючих в організаціях людей; спираючись на них, менеджери одержують можливість глибше усвідо­мити нестатки підлеглих. Увага прихильників процесійних теорій мотивації сконцентрована на вивченні розумових процесів, що впливають на поведінку людини, поясненні того, якими способами працівники прагнуть до винагороди. Нарешті, теорії підкріплення досліджують на навчанні працівників на прийнят­них у процесі праці зразках поведінки [4].

Важливим чинником для задоволення потреб працівників також є мате­ріальна мотивація.

Матеріальна мотивація – прагнення достатку, більш високого рівня життя за­лежить від рівня особистого доходу, його структури, диференціації доходів в ор­ганізації й суспільстві, дієвості системи матеріальних стимулів, застосову­ваних в організації [1].

Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки людини, пов'язаною з її прагненням зайняти більш високу посаду, виконувати більш складну й відповідальну роботу, працювати в престижних, соціально значимих сферах організації.

Нормативна мотивація – це спонукання людини до певної поведінки шля­хом ідейно-психологічного впливу: переконання, навіювання, інформу­вання, психологічного зараження і т.п.

Як зазначає О. В. Крушельницька, «з розвитком продуктивних сил сус­пільства набули значного поширення розробки теорій мотивації, в основі яких були різні підходи, що дало можливість умовно поділити їх на дві великі групи: змістовні та процесійні» [2, с. 9].

У змістовних теоріях більший акцент робиться на потребах людини та їх класифікації. Таким чином вивчається порядок досягнення мети мотивації через цілеспрямований вплив на систему мотивів людини на базі встановленої ієрархії потреб.

Недостатня мотивація в сучасних умовах є часто обмежуючим фактором, що не дозволяє підприємствам реалізувати свої потенційні можливості та знижує трудову активність персоналу. Тому, формування нової мотиваційної політики є на сьогодні не тільки пріоритетним напрямом розробки ефективних бізнес-стратегій, але й однією з найактуальніших наукових проблем [3].

Розуміння внутрішніх механізмів мотивації праці дає змогу менеджерам ви­робити ефективну політику в сфері трудових відносин, створити «режим най­більшого сприяння» для тих, хто справді хоче продуктивно працювати.

Система мотивації персоналу – комплекс заходів щодо роботи з персо­налом, спрямований на досягнення цілей підприємства за рахунок цілеспрямо­ваної роботи зі співробітниками підприємства [5].

Концепцію мотивування персоналу можна трактувати як систему наукових поглядів на сутнісно-змістове розуміння мотиваційної політики, а також окрес­лення її мети, завдань, принципів, критеріїв, методів формування та механізму реалізації.

Висновки. Мотивацією є сукупність рушійних сил, що спонукують лю­дину до виконання певних дій.

Система мотивації персоналу – комплекс заходів щодо роботи з персона­лом, спрямований на досягнення цілей підприємства за рахунок цілеспрямова­ної роботи зі співробітниками підприємства

Основна ідея мотиваційної концепції повинна передбачати заходи, спрямо­вані на створення умов для всебічного розвитку людини. Звичайно, не кожна організація може створити такі умови, але в контексті соціалізації й гуманізації праці як новітніх факторів розвитку світової економіки існує перспектива реалізації благородних цілей мотиваційної політики.

Список використаних джерел:

1.             Гайдученко С. О. Тексти лекцій з навчальної дисципліни «Мотивація персоналу» / С. О. Гай­дученко; Хар. нац. ун-т. міськ. госп-ва. ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2013.  – 111 с.

2.             Замула І. В. Поняття мотивації працівників, її види та зв'язок із системою бухгал­тер­ського обліку [Електронний ресурс] / І. В. Замула, К. В. Шиманська. – Режим доступу : http://eztuir.ztu.edu.ua/424/1/201.pdf

3.             Шапіро С. А. Мотивація и стимулювання персоналу / С. А. Шапіро. – М. : ГроссМедіа, 2005. – 224 с.

4.             Осовська Г. В. Основи менеджменту : навч. посіб. / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – К. : Кондор, 2006. – 664 c.

5.             Тарабановська А. О. Формування мотиваційної політики підприємства [Електронний ресурс] / А. О. Тарабановська. – Режим доступу : http://thesis.at.ua/publ/ 15_11_15_12_2013_r_menedzhment_rozvitok_teorija_ta_praktika/tarabanovska_a_o_formuvannja_motivacijnoji_politiki_pidpriemstva/9-1-0-293