Кошевий М. М.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
формування наукоємних інтегрованих структур як умова забезпечення розвитку наукоємного виробництва
Важливою умовою повноцінного економічного зростання України є розвиток наукоємних галузей і виробництв, а також доступ до світових ринків високотехнологічної продукції та науково-технічної інформації. Для модернізації вітчизняної економіки необхідно переоснастити підприємства та виробництва на основі досягнень НТП, впровадити новітні інноваційні розробки у практичну діяльність підприємств.
В даний час основні еволюційні процеси обумовлені головним чином розвитком наукомістких технологій. Особливістю сучасного етапу економічного та технологічного розвитку є те, що результати наукових досліджень надзвичайно швидко перетворюються в конкретні технологічні напрямки.
Для того щоб сформувати такий технологічний прорив, необхідні значні фінансові ресурси. Досвід останніх років показує, що інтеграційні процеси у високотехнологічному бізнесі йдуть надзвичайно високими темпами. Компанія Boeing перетворилася на транснаціональну корпорацію і зараз об’єднує більше половини потенціалу Америки в цій сфері. Це єдина вертикальна структура, яка забезпечує велику корпоративну систему управління таким складним бізнесом, як авіація, космос і озброєння. Аналогічний процес зараз спостерігається в Європі. Європейський концерн European Aeronautic Defence and Space Company (EADS), організований влітку 2000 р., також являє собою єдину вертикальну корпорацію, яка об’єднує капітали таких фірм, як Aerospatiale Matra SA (Франція), Construcciones Aeronauticas SA (Іспанія), Daimler Crysler Aerospace AG (Німеччина) і ряду інших [2].
Очевидно, що така інтеграція дозволяє консолідувати зусилля компаній на розробці загальної стратегії, на підтримці та просуванні продукту, сервісі, впровадженні нових інформаційних технологій підтримки життєвого циклу наукоємної продукції. Для того щоб конкурувати з провідними світовими компаніями необхідно вирішити цілий комплекс проблем.
У сформованій ситуації джерелами економічного зростання можуть стати наукоємні інтегровані структури, основною конкурентною перевагою яких є проведення повного циклу робіт: від наукових досліджень і створення дослідних зразків до поставки та подальшого експлуатаційного супроводу [1]. Основними формами інтеграції можуть стати державні корпорації, корпорації з високою часткою державної участі, розвиток сучасних економічних кластерів. Мотивацією створення останніх є спільність цілей діяльності, взаємодоповнюваність, доступність необхідної інформації, наявність інфраструктури та географічне положення. Їх створення сприятиме підвищенню конкурентоспроможності, динамічному економічному зростанню, диверсифікації не тільки підприємств, що входять в кластер, а й регіону в цілому. Ще однією формою інтеграції можуть стати технопарки, які представляють собою активну форму територіальної інтеграції науки, освіти та виробництва у вигляді об’єднання наукових організацій, навчальних закладів, виробничих підприємств з метою прискорення розробки та застосування науково-технічних та техніко-технологічних досягнень.
Різноманітність форм інтеграційних утворень пов’язана з різними рівнями економічної системи. Так на національному рівні метою створення наукоємних інтеграційних структур є реалізація стратегії інноваційного розвитку України, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку, забезпечення національної безпеки.
На галузевому рівні формування і діяльність великих вертикально інтегрованих структур, які об’єднують підприємства конкретної наукомісткої галузі дозволяє підвищувати конкурентоспроможність наукомістких галузей, збільшувати обсяги НДДКР, прискорювати впровадження нової техніки та новітніх технологій у виробництво, забезпечувати перехід вітчизняної економіки на шостий технологічний уклад.
На регіональному рівні наукоємні інтегровані структури здатні забезпечувати конкурентоспроможність регіону, стабільну соціально-економічну ситуацію в регіоні, зростання доходів регіонального бюджету, розвиток малого та середнього бізнесу.
На кожному з рівнів є свої цілі, завдання, особливості формування структури інтеграційних утворень. Їхня взаємодія по вертикалі дозволить реалізувати механізм економічної модернізації національної економіки в цілому.
Наукоємні інтегровані структури мають стати «точками зростання» нових наукових напрямів, виконавцями державних замовлень на розробку та виробництво інноваційної продукції. Завдяки їх діяльності існує можливість нарощувати потенціал висококваліфікованих кадрів, створення сучасної інфраструктури. Це особливо актуально в період кризи, коли змінюється співвідношення впливу різних галузей на економіку країни. Наукоємні інтеграційні структури у взаємозв’язку з дієвим механізмом державного регулювання та підтримки інноваційних процесів здатні позитивно вплинути на економічний стан регіонів, на конкурентоспроможність країни в цілому. Обсяги та якість інноваційних продуктів і технологій, створених в інтегрованих структурах, дозволять вітчизняній економіці зайняти гідне місце в системі світового господарства.
Список використаних джерел:
1. Хрусталев О. Е. Формирование интегрированных структур в наукоемком производственном комплексе / О. Е. Хрусталев // Аудит и финансовый аналіз. – 2012. – №1. – С. 1–7.
2. Попович Л. Г. Интегрированное управление фінансово-хозяйственной деятельностью наукоемких предприятий оборонно-промышленного конплекса: концепція, методы, модели / Л. Г. Попович // Аудит и финансовый аналіз. – 2009. – №2. – С. 5–34.
3. Кошевой Н. Н. Создание научно-производственных холдингов для обеспечения развития наукоемких производств в промышленном секторе экономики / Н. Н. Кошевой // Развитие экономической науки: прошлое, настоящее, будущее: Сб. науч. работ участников Междунар. науч.-практ. конф. (г. Санкт-Петербург, 23 февраля 2013 г.). – СПб. : Научная организация «Северо-западная организация экономического развития», 2013. – С. 37–41.