К. е. н. Крисак А. І.
Луцький національний технічний університет(Україна)
Кодекс фахівця землевпорядника та геодезиста як підҐрунтя становлення управлінської еліти в сфері земельних відносин.
Сталість розвитку земельних відносин має бути забезпечена за допомогою високоефективних еколого-економічних та соціально-інституціональних заходів щодо використання, володіння та розпорядження, всебічної охорони та розширеного відтворення земельних ресурсів, які сприятимуть розв’язанню продовольчої проблеми в країні, зняттю соціальної напруги населення, капіталізації земельно-ресурсного потенціалу.
Притримуємось думки, що сталий розвиток слід забезпечувати як на найвищому рівні суспільних відносин, так і на регіональних рівнях та в конкретних сферах виробництва, зокрема в земельних відносинах. Головний шлях до цього – екологізація виробництв та регуляторна роль держави при вирішенні соціально-виробничих проблем.
Одним із перспективних напрямів вдосконалення соціальної ефективності земельних відносин є розробка та впровадження у виробничу діяльність спеціалістів земельної сфери кодексу фахівця землевпорядника та геодезиста, який регулюватиме організаційно-правові засади, професійну якість робіт та послуг, поведінку працівників у цій галузі.
Розробка кодексу фахівця землевпорядника та геодезиста для земельної сфери матиме державно-суспільну цінність, адже визначатиме провідні принципи культури, поведінки, а також соціальну спрямованість земельних відносин. І саме від високої професійності та моральності фахівців землевпорядників та геодезистів залежить, як у соціальних прошарках формуватимуться етичні відносини між різними групами землекористувачів, землевласників та створюватиметься підгрунття для управлінської еліти у відповідних інституціях.
В ході професійної діяльності землевпорядників та геодезистів виникає цілий спектр різноманітних ситуацій, які зумовлюють потребу в більш дієвій системі контролю за моральними діями фахівців даної сфери.
Професійна відповідальність є вагомою складовою державотворчих процесів на шляху до демократії. Еліта – вибрана верства суспільства, яка покликана виконувати в ньому ряд функцій: бути взірцем, навчати, управляти, спілкуватися з народом. Вона зможе мати довіру перед народом тільки тоді, коли буде професійно, високоморально виконувати ці функції, тобто буде відповідати за свої обіцянки в суспільстві [1]. Тому, до повноважень фахівців землевпорядників та геодезистів віднесено питання ефективного регулювання земельних відносин та попередження порушень норм чинного земельного законодавства України.
На сьогоднішній день кадрове забезпечення у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності здійснюється у відповідності Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність». Професійною топографо-геодезичною діяльністю можуть займатися громадяни, які мають спеціальну вищу освіту, отримали кваліфікацію інженера-геодезиста або інженера-землевпорядника, склали кваліфікаційний іспит та одержали сертифікат [2]. На підприємствах та установах різних форм власності для фахівців землевпорядного та геодезичного профілю розробляються посадові інструкції. Але кодексу фахівця землевпорядника та геодезиста не існує.
Погоджуємось із твердженням Марії Пірен, яка вважає, що якість еліти залежить від того наскільки вона «прозора», відкрита для найбільш активних, освічених, здібних до інновацій людей та прошарків суспільства, а також від того, чи мають місце перепони на шляху вертикальної соціальної мобільності для випадкових людей, морально нечистих, тобто чи насправді в еліту потрапляють найбільш гідні в інтелектуальному плані люди [1]. Отже, надання якісних послуг, які задовольняють потреби клієнта і відповідають нормам чинного законодавства мають бути основою професійної характеристики фахівців землевпорядників та геодезистів.
Як феномен у земельній сфері відбувається становлення управлінської еліти, для якої кодекс фахівця землевпорядника та геодезиста буде підгрунттям формування землевпорядної інтелігенції, соціалізації суспільства щодо земельних відносин та перспективним напрямом розвитку галузі.
Список використаних джерел: