Лозицький Я. Р., Власенко М. О.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її економічного і інтелектуального потенціалу. В області зосереджені практично всі основні галузі промисловості, серед яких провідне місце посідають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімічна промисловість. І тому основа інноваційної діяльності в області направлено на розвиток промисловості.
Інноваційний розвиток Запорізької області сьогодні знаходиться на недостатньому рівні і потребує певних перетворень. Виокремлюються такі проблеми сучасного інноваційного розвитку Запорізької області [1].
1. Недостатність фінансування і, як наслідок, незабезпеченість матеріально-технічною базою, дефіцит кадрів тощо. Спеціалізація регіону зумовлює той факт, що основна частина загального обсягу асигнувань припадає на технічні науки (81,6%), а також надається організаціям багатогалузевого профілю (15,3%). Більшість інвестицій (88,5% – загальних коштів, 96% – іноземних) спрямовано на науково-технічні розробки, які дають прямий, швидкий економічний та соціальний ефект. Тому частина фінансування фундаментальних досліджень, які мають довгостроковий характер і не завжди дають результат (прибуток одержується в 55,6% випадків), залишається найменшою (3%). Враховуючи ту обставину, що 72,2% витрат на виконання фундаментальних досліджень покривають кошти держбюджету (вони також є джерелом фінансування 44,1% прикладних досліджень, 0,2% науково-технічних розробок і 1,5% науково-технічних послуг), стає зрозумілим, що така ситуація повинна викликати стурбованість з приводу дефіциту фінансування щодо перспектив розвитку вітчизняної науки.
2. Нездатність окремих підприємств здійснювати розроблення та впровадження інноваційної продукції власного виробництва у зв’язку зі значною вартістю науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також недостатньою фінансовою підтримкою з боку держави. Хоча багато провідних підприємств, які є основними виробниками інноваційної продукції, мають власні науково-дослідні установи, створюючи істотну конкуренцію для спеціалізованих інноваційних фірм, все ж таки питання про державну підтримку запропоновано вважати відкритим і особливо важливим.
3. Недосконалість законодавчої бази. З одного боку, про актуальність проблеми та зацікавленості держави в їх вирішенні свідчить наявність значної кількості нормативних документів: Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, Закон України «Про інноваційну діяльність», а з іншого боку, спостерігається неузгодженість різних документів, що регламентують відміну окремих статей законів підзаконними актами тощо.
Водночас, в області наявний значний потенціал для подальшого інноваційного розвитку, що обумовлює такі перспективи за умови державного сприяння [2].
1. Вдосконалення нормативної бази, зокрема – підвищення підтримки з боку місцевих органів влади. Так, наприклад, в області розроблена та прийнята цільова економічна програма інноваційного розвитку на 2008–2012 рр. Її метою є створення інноваційної інфраструктури, здатної забезпечити підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, ефективне використання науково-технічного потенціалу шляхом створення в регіоні інноваційних підприємств. Хоча такі програми існують слід приділити більше уваги оцінюванню їх ефективності.
2. Міжнародна співпраця з питань наукової та фінансової підтримки відповідних розробок, що є однією з умов ефективного розвитку інноваційного потенціалу. Залучення фінансування можливе як через зарубіжні фонди та компанії з управління активами, так і шляхом посилення інституційної, культурної та фінансової основи конкурсного грантового фінансування. Отримуючи конкурсні гранти, університети та інші організації стають науковими центрами не за адміністративного розпорядження, а на основі досягнень і винахідливості їх співробітників.
3. Важливу роль відіграє виробнича кооперація з іншими державами, яка останніми роками набула стрімкої динаміки в світі. Необхідно зберегти та розвивати в майбутньому коопераційні зв’язки з іншими державами в галузях з найбільш високим рівнем інтеграції – машинобудуванні (енергетичному, хімічному, важкому, електронному), авіа- та автобудуванні, радіотехнічній і мікроелектронній промисловості.
4. Важливою є також міжрегіональна співпраця, особливо на базі кластерних утворень. Можна виділити у Запорізькій області декілька провідних секторів, які в найближчій перспективі мають одержати інтенсивний розвиток: металургія і металообробка; теплоенергетика; машинобудування (авто-, сільхоз-, приладо-); надання професійних послуг (бізнес-послуги, освіта, логістика); будівництво; екологія і переробка відходів; туризм і виробництво сувенірів; виробництво одягу та взуття; охорона здоров'я (біофармацевтика, медичне устаткування); харчова промисловість; тваринництво, рибальство, рослинництво, бджільництво, садівництво та виноробство.
Для подолання проблем браку фінансування, незабезпеченості матеріально-технічною базою, дефіциту кадрів необхідною є інтеграція, об’єднання, кооперація всіх складових науково-технічного потенціалу в різних секторах наукової діяльності.
Список використаних джерел: