К.е.н. Севастьянов Р. В., Бербець Т. О.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

Тенденції та перспективи розвитку фінансування інноваційної діяльності в Україні

 Інноваційна діяльність значною мірою визначає рівень процесів економічного зростання держави. Застосування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку передбачає необхідність створення реальних умов для запровадження пільгового оподаткування підприємств, які виробляють інноваційну продукцію, створення галузевих інноваційних фондів стимулювання інноваційного потенціалу.

Відповідно за даними Державної служби статистики України обсяги фінансування інноваційної діяльності протягом 2009-2013 рр. наведено у табл. 1 [1].

Таблиця 1. Обсяги фінансування інноваційної діяльності в Україні

 У структурі витрат на інноваційну діяльність переважають в основному власні кошти. Використання власних фінансових ресурсів знижує ризик неплатоспроможності підприємства, управління фінансами відбувається власниками підприємства, але цих коштів зазвичай не вистачає; проте, темпи росту використання власних коштів підприємств та організацій порівняно з іншими джерелами зростають. У 2013 р. обсяги інвестування з використанням власних коштів зменшились в 0,95 раза порівняно з попереднім роком.

 Державне фінансування інноваційної діяльності у загальній структурі витрат в середньому за останні п’ять років становило 10274,5млн грн. Питома вага загального обсягу витрат на науково-технічну сферу в Україні у 2013 році становила 0,77 відсотка ВВП, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету – 0,33 відсотка ВВП. Стійка тенденція до зменшення частки ВВП на витрати вітчизняної науки особливо загострилася упродовж 2010-2013 років. Як наслідок, у 2014 році на науку заплановано видатки на рівні 0,27 відсотка ВВП. Це найнижчий показник фінансування науки за весь час незалежності України.

 Розглянемо впровадження інновацій на промислових підприємствах України за період 2009–2013рр.

Таблиця 2. Впровадження інновацій на промислових підприємствах

 Згідно даних таблиці 2 ми бачимо, що питома вага підприємств, що впроваджували інновації, та питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової у 2013 році не змінилась порівняно з попереднім, але впровадження нових технологічних процесів зменшилось на 612 процесів, та зменшилась кількість найменувань освоєного виробництва інноваційних видів продукції на 265, а це значне погіршення для нашої країни. [1]

 Необхідно зазначити зменшення рівня іноземних інвестицій в інноваційну діяльність України. У структурі інвестиційних витрат іноземні інвестиції в середньому за останні п’ять років становили 3,34 %, тому що несприятливий інвестиційний клімат робить українські підприємства непривабливими для іноземних інвесторів. Іноземні інвестиції для економіки країни мають велике значення, оскільки вони є джерелом капіталовкладень у вигляді сучасних засобів виробництва та новітніх технологій, сприяють поширенню інновацій, збільшенню продуктивності праці. Для національної економіки необхідно розглядати залучення іноземних інвестицій у контексті структурних змін та економічного росту. Крім прямого державного фінансування в розвинених країнах використовують методи і фінансово-кредитні інструменти для підтримки інноваційного розвитку економіки. Так у Франції використовують різноманітні податкові пільги для стимулювання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. В Японії компанії мають право зменшувати податок на прибуток якщо вони займаються інноваційною діяльністю.[3] Для підвищення активності інноваційної діяльності в нашій країні повинні бути застосовані більш ефективні й сучасні моделі інноваційного розвитку на базі приватно-державного партнерства (ДПП), зокрема спільного фінансування проектів при зосередженні управління їх реалізацією з боку бізнесу та децентралізації державної підтримки. Розвиток ДПП для залучення інвестицій визначено одним із основних напрямів реалізації Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та національних проектів. ДПП визначено серед ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем. Висока ефективність ДПП як форми взаємодії держави та бізнесу доведена досвідом багатьох країн світу. Успішний розвиток ДПП як механізму активізації інвестиційної діяльності та залучення приватних інвестицій у стратегічно важливі для держави сфери можливий лише за умови, коли буде забезпечено баланс інтересів держави і приватного інвестора.

Список використаних джерел:

• 1.             Oфiцiйний caйт Держaвнoї cлyжби cтaтиcтики Укрaїни [Електрoнний реcyрc]. – Режим дocтyпy : httр://www.ukrstat.gov.ua
• 2.             Постанова Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» від 11.02.2015
• 3.             Диба В. М. Податкове стимулювання інноваційної діяльності / В. М. Диба, А. Є. Никифоров, В. О. Парнюк // Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 78–86.