К. е. н. Юдіна О. І.

ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ  ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

У сучасних умовах глобалізації та інтеграції економічних систем відбувається посилення конкуренції, що викликає необхідність постійного пошуку адекватних виникаючим умовам способів і важелів підвищення конкурентоспроможності підприємств, які є головною ланкою господарчого комплексу країни. Одним з основних інструментів, що забезпечує зміцнення внутрішніх та міжнародних ринкових позицій суб’єктів господарювання та підвищення ефективності їх функціонування є інноваційний розвиток.

Інноваційний розвиток являє собою процес, певний рух у напрямку створення та реалізації інновацій, що обумовлює прогресивну зміну техніко-технологічної бази підприємства, поліпшення його економічних показників і результатів діяльності. Інноваційний розвиток визначається ступенем інноваційності підприємств, тобто рівнем їх інноваційної активності, яка характеризується інтенсивністю інноваційної діяльності за певними напрямами, що включають: виконання науково-технічних робіт; створювання нових продуктів, техніки і технологій; впровадження нових технологій; впровадження нових машин, техніки та обладнання; реалізацію інноваційної продукції. Важливими показниками інноваційної діяльності є витрати на інновації.

За статистичними даними за останні п’ять років питома вага інноваційно-активних підприємств в загальній кількості промислових підприємств України збільшилася на 5 % і склала 16,8 % у 2013 році. Проте за останні 5-7 років кількість організацій, які виконували наукові дослідження й розробки зменшилась більш ніж на 24 %, за той же період знизився рівень реалізованої інноваційної продукції з 6,7 % до 3,3 % та майже в 5 разів скоротився обсяг інвестиційних витрат на придбання нових технологій, у 2008 році він склав 421,8 млн грн в поточних цінах, а в 2013 році – 87,0 млн грн. Крім того відбувалося зниження суми витрат на впровадження нового обладнання і виробництва нових видів техніки [1], що свідчить про низький рівень техніко-технологічної оснащеності промисловості за наявності застарілої матеріально-технічної бази. А ступінь технологічного розвитку економіки, як основи інноваційності, визначає конкурентоспроможність країни на світовому ринку [2].

Інноваційний розвиток передбачає перехід на новий, якісніший рівень функціонування підприємств, що забезпечує підвищення ефективності, тобто зниження ресурсомісткості та собівартості виробництва, шляхом матеріально-технічного оновлення, а також збільшення кількості і підвищення якості продукції за рахунок нововведень. Тому оцінювати рівень інноваційного розвитку потрібно, перш за все, по темпах зростання ефективності виробництва.

Стратегія інноваційного розвитку підприємства характеризується системою цільових показників, що відображають результати його діяльності [3]. В ході аналізу встановлені наступні чинники інноваційного розвитку підприємства, які є напрямами інноваційній діяльності і виражаються наступними показниками: загальний рівень витрат на інновації; рівень витрат на впровадження нових машин і обладнання; рівень витрат на впровадження нових технологій, здійснення наукових досліджень та розробок.

Вплив кожного з перерахованих чинників на показники виробничого процесу, а також ступінь їх взаємозалежності визначається на основі економіко-математичного моделювання з використанням функції цілі. Побудова економіко-математичних моделей дозволяє визначити рівень впливу кожного чинника інноваційного розвитку на економічні показники і виразити цей вплив кількісно. Доведено, що інноваційна діяльність робить прямий вплив на зміну матеріаломісткості продукції, фондоозброєності та продуктивності праці, і, непряме – на величину собівартості виробництва, операційних витрат, а також рентабельності продажів. А розробка індикаторів результативності інноваційної діяльності за допомогою кореляційно-регресійних рівнянь дає можливість встановити, як зміниться величина конкретного економічного показника при зміні на 1 % обсягу інвестицій в інновації (за напрямами інноваційної діяльності).

Встановлення закономірностей впливу інновацій на показники ефективності і результати роботи підприємств, а також їх кількісної взаємозалежності дозволяє створити механізм інноваційного розвитку з метою управління інноваційно-інвестиційною діяльністю у напрямі скорочення витрат ресурсів та найбільш раціонального їх використання, підвищення економічної ефективності підприємств. Економічний механізм інноваційного розвитку представляє собою систему елементів організаційного і економічного характеру, що є сукупністю методів і важелів оптимізації процесу впровадження нововведень з метою вирішення прикладних завдань раціонального управління інноваційною діяльністю, зниження витрат ресурсів і поліпшення результатів діяльності підприємства, підвищення якості планування інвестицій в інновації для забезпечення ефективності виробництва. Реалізація механізму інноваційного розвитку базується на використанні досягнень науково-технічного прогресу, сприяє матеріально-технічному оновленню виробництва, забезпечує конкурентні переваги підприємств і зростання економіки країни в цілому.

Список використаних джерел:

1.       Сайт державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua

2.       Чухно А. А. Научно-технологическое развитие как объект исследования эволюционной экономической теории / А. А. Чухно // Экономика Украины. – 2008. – № 1. – С. 12–23.

3.       Андрушків Б.  Управління підготовкою виробництва нової продукції на підприємстві : монографія / Б. Андрушків, А. Колісник // Тернопіль : ТНТУ, 2011. – 204 с.