Кузьміна К. П., Власенко М. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ

ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

 

В умовах дефіциту власних джерел фінансування українська економіка відчуває потребу в іноземних інвестиціях, які будуть одним з найвагоміших засобів для досягнення економічного зростання, розвитку експортних галузей, технологічного переоснащення виробництва. Саме тому проблема залучення іноземних інвестицій в Україну є досить актуальною.

Прямі іноземні інвестиції – це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій.

За даними Державного комітету статистики з кожним роком обсяг капітальних інвестицій збільшується: за 2009 рік 40026,8 млн дол. США, за 2010 рік на 4681,2 млн дол. США більше, за 2011 рік на 4654,3 млн дол. США більше, за 2012 рік на 5100,1 млн дол. США більше і за 2013 рік на 3694,5 млн дол. США більше відповідно до попереднього року; у 2013 році обсяг капітальних інвестицій склав 58156,9 млн дол. США [1]. Найбільшими інвесторами у економіку нашої країни є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація та Австрія. Саме ця п’ятірка країн з року в рік протягом останніх п’яти років займає перші місця серед інвесторів в економіку нашої країни. Найбільш інвестиційно-привабливими для іноземних інвесторів є хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

Водночас в Україні існують деякі об’єктивні та суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес залучення іноземного інвестування, а саме:

-   залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві;

-   нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;

-   повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації при вкладанні коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;

-   невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються;

-   невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами.

Існують різні способи залучення інвестицій, їх використання залежить від відносин між інвестором та об’єктом капіталовкладень. Головними серед них є створення спільних підприємств, додаткова емісія акцій, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та проведення конкурсів, які б передбачали зобов’язання щодо розвитку підприємств.

 Нажаль, і міжнародні організації і представники іноземних компаній – потенційних інвесторів оцінюють інвестиційний клімат в Україні як несприятливий, що негативно впливає на обсяги залучених іноземних (як прямих, так і портфельних) інвестицій. Одним з яскравих прикладів є висловлювання голови правління Спілки підприємців Туреччини та України Расима Бекмезджі про те, що інвестиції турецького бізнесу в Україні могли б становити кілька мільярдів доларів за умови викорінення корупції в Україні, спрощення законодавчих процедур і створення спеціальних технопарків, у яких формуються комфортні умови для інвесторів. На сьогоднішній день члени вищеназваної організації уже інвестували в Україну більше 300 млн дол., у більшості випадків це були приватні проекти без участі держави. Ця цифра може збільшитися принаймні у 10 разів за умов, якщо Україна продовжуватиме реформи для покращення бізнес-клімату, для підвищення добробуту, створення прозорих та зрозумілих правил. Корупція у цьому колі проблем посідає чи не найперше місце, разом із недосконалістю законодавства та відсутністю спеціальних бізнес-зон, які пропонуються в інших країнах [2].

Іноземні інвестори згодні вкладати гроші в українські авіабудівні підприємства, енергетику, сільське господарство, нафтогазову інфраструктуру, інформаційні технології, інфраструктурні та муніципальні проекти, але за умов поліпшення інвестиційного клімату і мінімізації ризиків капіталовкладень. За умов успішного вирішення вищезазначених проблем можна буде очікувати приток інвестицій не лише з боку турецьких компаній, а й європейських, американських, японських, китайських тощо. Зокрема, американські компанії розглядають можливості інвестування в українські авіабудівні підприємства, енергетику, сільське господарство та інформаційні технології, але знову ж за умови покращення інвестиційного клімату [3].

З метою покращення інвестиційного клімату, стимулювання та збільшення притоку іноземних інвестицій для фінансування діяльності вітчизняних під­приємств необхідно здійснити ряд заходів до яких слід віднести реструктуризацію підприємств та оновлення їх основних фондів, створення надійної системи страхування інвестиційних ризиків та досконалого законодавства у сфері інвестування в т.ч. іноземного, викорінення корупції, створення спеціальних технопарків, у яких формуються комфортні умови для інвесторів.

 

Список використаних джерел: