Палько Л.В.

Національний університет Державної податкової служби України (Україна)

ФІСКАЛЬНИЙ ПРОСТІР ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ

На сучасному етапі відбувається реформування оподаткування з метою покращення умов для ведення господарства в Україні та забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджету. В свою чергу це має значний вплив на фіскальний простір підприємств, що змушені пристосовувати свою діяльність до нових правил ведення господарства.

Проблемною є організація фінансів підприємства та податкового планування таким чином, щоб з урахуванням змін податкової системи забезпечити досягнення цілей господарювання з максимальною ефективністю.

В науковій літературі питання функціонування фінансів підприємства досліджується такими авторами, як О. Б. Борисов, А. Г. Загородній, О. А. Устенко, О. М. Ковалюк, В. М. Родіонова, В. М. Федосова, С. Я. Огородник та інші. Проте актуальним є дослідження умов фіскального простору підприємства з урахуванням останніх змін в оподаткуванні.

Податкова система з точки зору платників податків поділяється на загальну систему оподаткування та спрощену. Окреслимо основні тенденції управління податками на підприємствах для даних підсистем з урахуванням нововведень податкової реформи 2015 року.

Значних змін зазнала підсистема загального оподаткування в частині податку на прибуток підприємств. З 2015 року змінено процедуру визначення об’єкту оподаткування. Відбулося спрощення процедури обліку та обчислення податку для платників, шляхом зміни об’єкту оподаткування з прибутку звітного періоду (обчислювався як «доходи за Кодексом – собівартість за Кодексом – інші витрати за Кодексом») на фінансовий результат до оподаткування, що визначається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку з урахуванням певних обмежень Податкового кодексу [1, ст.134]. Позитивним аспектом даного нововведення є наближення оподатковуваного прибутку до реального прибутку підприємства. Такого результату було досягнуто за рахунок розширення переліку витрат, що використовуються при визначені прибутку. Так, до податкової реформи підприємства не могли використовувати (повністю або частково) при обчисленні прибутку до оподаткування витрати з придбання деяких видів послуг (маркетингові, інжинірингові, інші), на забезпечення діяльності працівників (харчові продукти та напої, страхування, інші), деякі види витрат співробітників у відрядженнях (проїзд на таксі, понаднормові добові, інші) та низку інших витрат, що виникають у діяльності. Такі жорсткі обмеження дозволених витрат існували для уникнення оптимізації оподаткування. Але в дійсності вони створювали несприятливі умови ведення бізнесу, у тому числі і для залучення іноземних інвестицій, адже в світовій практиці оподаткування прибутків такі обмеження відсутні [2]. Тому вважаємо впровадження нового підходу до визначення прибутку до оподаткування кроком вперед, що покращує клімат для бізнесу та вивільнює з-під оподаткування частку фінансових ресурсів підприємства.

Для підприємств, що ведуть діяльність за спрощеною системою обліку та звітності, реформа 2015 року також принесла позитивні зрушення. Змінилася градація платників податків [1, ст.291]. І і ІІ групи залишилися майже без змін, а збільшення граничних сум доходів зумовлені в більшій мірі інфляційними процесами в державі. Найбільше зміни торкнулися ІІІ-VI груп. По-перше, тепер вони об’єднанні в єдину ІІІ групу. Це спрощує адміністрування податку, адже попередня градація не виконувала суттєвої ролі, проте обтяжувало господарювання, було присутнє дублювання груп для юридичних та фізичних осіб, обтяжливою була процедура оформлення вибору групи. По-друге, обмеження по граничним сумам доходів закріпили на найвищому рівні з попередньої градації, що розширює можливості для діяльності. По-третє, найбільш суттєвою є зміна ставок, що зменшилися для всіх груп. Новими ставками фіскальний тиск на малий бізнес суттєво зменшено, що має відкрити нові можливості для їх розвитку і росту.

Тобто, фінансовий механізм підприємств у частині сплати податків з прибутків (доходів) зазнав позитивних змін з реформою 2015 року, зменшено податковий тягар, особливо на малі підприємства. Очікується вивільнення додаткових ресурсів від оподаткування для розвитку господарювання.

Інші складові фіскального простору підприємства після запровадження нововведень мають більш негативні наслідки для підприємства. Так, очікується збільшення податкового тягаря за рахунок податку на майно, акцизного податку (збільшення деяких ставок, впровадження податку з роздрібних продажів), рентних платежів [2]. Навантаження по соціальному страхування платників відповідно до законодавства може зменшуватися, але на практиці доведено, що визначені умови доступні вузькому колу підприємств.

Запровадженні податковою реформою нововведення зменшують податковий тягар за прямим оподаткуванням, вивільнюючи при цьому додаткові фінансові ресурси на підприємстві, і в той же час збільшують податковий тягар за непрямим та майновим оподаткуванням, що буде потребувати додаткових витрат підприємства. Можна зробити висновок, що, хоча держава намагається створити сприятливі для розвитку господарювання умови (в певних питаннях – успішно), залишаються та створюються нові фактори, які сповільнюють його. Отже, податкова реформа створює умови, що водночас сприяють досягненню цілей господарювання, й перешкоджають цьому. Тому вважаємо за потрібне удосконалення оподаткування фонду оплати праці в питанні зменшення податкового тягаря, що є потенціалом для вивільнення додаткових фінансових ресурсів для підприємств.

Список використаних джерел:

1.   Податковий кодекс України: закон України, Кодекс зі змінами від 10.04.2015 р. № 2755-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws /show/2755-17

2.   Щодо тенденцій розвитку економіки України у 2014-2015 рр. : [аналітична записка] / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1635