Бойченко Т. О., к. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Незважаючи на позитивні зміни в розвитку економіки, протягом останніх років простежується стійка тенденція зростання кількості неплатоспроможних та збанкрутілих підприємств практично в усіх галузях економіки країни. Це пояснюється тим, що на сучасному етапі підприємства знаходяться під постійним впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, що призводять їх до фінансової кризи. Відповідними чинниками є низька ефективність роботи, відсутність дієвих стимулів підприємницької діяльності, значні структурні диспропорції в економіці, інфляційні процеси, низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішньому та внутрішньому ринках.

На початок 2014 р. в Україні великі підприємства займали 0,2% від загальної кількості підприємств, середні – 5,4%, а малі – 94,4%. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у 2013 р. по Україні становив 231394698,8 млн грн. З них великі підприємства реалізували продукції на суму 115953669,7 млн грн (50,1% від загального обсягу), середні – на 79599600,2 млн грн (34,4%) і малі – на 35841428,9 млн грн (15,5%). Фінансові результати діяльності підприємств наведено на рис. 1 [1].

Рис. 1. Фінансові результати діяльності підприємств України за 2009–2014 рр.

У зазначених умовах перед органами державного та регіонального управління, а також керівниками підприємств постає завдання дослідження причин та наслідків криз вітчизняних підприємств для формування організаційно-економічного механізму управління процесами виходу підприємства з кризового стану.

Для розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, а й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації або її руйнування, оздоровлення організації, загострення існуючої або виникнення нової кризи.

Виходячи з проілюстрованих даних Державної служби статистики України за 2009–2014 рр. можна зробити висновок, що фінансовий стан вітчизняних підприємств і покращується і погіршується циклічно. Це свідчить про взаємозв’язок циклічності економічних процесів та кризових явищ.

З кожною виділеною причиною виникнення кризи підприємство може стикатися у ході своєї діяльності, але на кожній стадії життєвого циклу зустрічається свій набір типових причин.

Таким чином, кризи в ході діяльності підприємства можуть виникати протягом усього його життєвого циклу і відображаються різким загостренням суперечностей, які виникають у ході взаємодії внутрішньогосподарських елементів мікроекономічної системи з зовнішнім світом [2].

Розглянемо види криз більш детально, розкриваючи їх зміст, основні причини та наслідки для роботи підприємства.

Криза зародження характеризується негативним впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому проходить процес створення підприємства та його запуск. Дана криза виникає при невірному попередньому аналізі зовнішньої середи та оцінці основних конкурентів на ринку, низькому кваліфікаційному рівні персоналу і менеджерів.

Криза зростання виникає у процесі становлення підприємства на ринку та захвату основних ринків збуту. Характерними особливостями даного етапу є підвищення обсягів реалізації продукції, розширення ринків збуту, формування іміджу підприємства, збільшення прибутку. Для того, щоб затриматись на даній стадії підприємству необхідно створювати додаткові передумови подальшого технічного, ринкового, фінансового розвитку, а якщо керівництво не вживе необхідних заходів підприємство швидко перейде до стадії старіння.

Криза зрілості характеризує негативні явища, які прискорюють фазу занепаду. На даному етапі керівництво підприємства, нарощуючи виробничий, ринковий і фінансовий потенціал, повинно шукати шляхи диверсифікації виробництва, оновлення асортименту та технологій виробництва з врахуванням інноваційного ризику та термінами його окупності, оскільки може наразити підприємство на кризу «переоцінки можливостей».

Криза занепаду вказує на неякісне управління діяльністю та неефективні або невчасні заходи його реструктуризації чи модернізації. При виникненні даної кризи на підприємстві необхідно швидко реформувати всі сфери його діяльності або змінити форми власності, організаційної структури, провести технологічне оновлення, підвищити кваліфікацію персоналу [3].

Таким чином, аби попередити системну кризу слід вчасно виявляти симптоми кризових явищ і фактори, які свідчать про можливість настання кризи саме на даному етапі й розробляти напрямки з усунення та послаблення негативних наслідків.

Список використаних джерел:

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

2. Брінь П. В. Управління антикризовою діяльністю підприємства / П. В. Брінь, А. Ю. Черпак // Вісник НТУ «ХПІ». – 2014. – № 69(1042). – С. 92–98.

3. Скаско О. І. Удосконалення систем управління ризиками в Україні / О. І. Скаско // Бізнес Інформ. – 2014. – №1. – С. 274–279.