Демченко А. Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННЮ ПІДПРИЄМСТВОМ

 Антикризове управління як важливий фактор сучасного розвитку менеджменту створює наукові завдання у сфері аналізу та управління всіма господарськими процесами на підприємстві. Проте антикризове управління на сучасних українських підприємствах здебільшого неефективне. Актуальність питань антикризового управління вимагає пошуку дієвих варіантів його здійснення, серед яких чільне місце займає управління змінами.

Праці вітчизняних науковців, присвячені проблематиці антикризового управління, подані такими авторами, як П. Бєлєнький, І. О. Бланк, Д. Богиня, Є. Бойко, М. Є. Брюховецька, І. П. Булєєв, В. О. Василенко, М. Герасимчук, М. П. Іванов, Л. О. Лігоненко, М. Пашута, Л. С. Ситник, О. О. Терещенко, М. В. Туленков, В. А. Туніков, Н. М. Тюріна, Л. І. Федулова, А. Д. Чернявський та ін. Проте в поданих наукових працях недостатня увага приділяється управлінню змінами як альтернативному варіанту антикризового управління підприємством.

У підприємництві термін «зміни» може мати декілька значень. Таким терміном характеризують зовнішні зміни: технологій, споживчих смаків, умов конкуренції, різноманітних соціальних, політичних та інших факторів. Також термін «зміни» характеризує внутрішні зміни, що виникають у результаті необхідності підприємства адаптуватись до умов зовнішнього середовища конкретної галузі. З огляду на важливість залучення керівного апарата, зміни перетворюються на програми трансформації чи реорганізації, ініційовані керівництвом.

Антикризове управління визначається західноєвропейськими економіста ми, як діяльність, необхідна для подолання стану, що загрожує існуванню підприємства, при якому основним питанням стає виживання. Ця діяльність характеризується підвищенням інтенсивності застосування певних методів, необхідних для подолання ситуації, що загрожує існуванню підприємства. При цьому, на думку деяких дослідників, відбувається перенесення всієї уваги на короткострокові проблеми, які пов'язані з проведенням швидких рішучих заходів. Інші автори, які хочуть підкреслити позитивний характер криз, визначають антикризовий менеджмент як створення інструментів, які дозволяють повідомити про переломний пункт, що наближається, і розробити новий курс розвитку.

Цілями антикризового управління є запобігання кризових режимів роботи й розроблення заходів з організації діяльності в цих режимах.

Управління змін – це формування такої системи управління організацією, яка забезпечує її ефективну роботу при певному рівні ризику. Професіоналізм керівництва організацією повинен проявлятися не лише у використанні всього комплексу відомих інструментів менеджменту (у тому числі методів організації бізнес-процесів), але й в умінні передбачати розвиток подій у зовнішньому для організації середовищі. Криза може також надати нові можливості розвитку організації. Виражається це насамперед у загальному ослабленні всіх учасників ділового обороту (при макрокризі), що відобразиться в ослабленні конкурентної боротьби, у необхідності термінового введення інновацій у діяльність компанії, які дозволять перейти на новий якісний рівень діяльності організації, у виникненні внаслідок кризи принципово нових напрямків діяльності.

Подолання кризового стану – це керований процес. Успіх управління організацією залежить від своєчасного розпізнавання кризи та застосування дієвих методів її усунення. У цьому контексті одним із дієвих варіантів антикризового управління є управління змін, призначення якого полягає у тому, щоб на основі глибокого аналізу реальних ситуацій у динаміці знайти форми і методи пошуку відповіді на постійні зміни зовнішнього середовища, а також за допомогою відповідних заходів забезпечити свою життєдіяльність.

Отже, виведення підприємства зі стану кризи можна розглядати як стратегічну мету, реалізація котрої неможлива без здійснення певних змін та залучення всього потенціалу підприємства. У міру завершення реалізації заходів антикризової програми та отримання позитивних результатів потреба в розробленні стратегії діяльності актуалізується, оскільки саме в стратегічному плані змін підприємства мають бути закріплені отримані здобутки і створені передумови для запобігання повторенню кризових явищ.

Список використаних джерел:

1. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. для вищих навч. закл. / О. В. Василенко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 504 с.

2. Воронков Д. К. Інтеграція підходів до управління змінами на підприємстві / Д. К. Воронков // Економіка. Менеджмент. Підприємництво : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. – Луганськ : Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2010. – № 22 (ІІ). – С. 152–158.

3.  Діагностика стану підприємства: теорія і практика : монографія / Воронкова А. Е., Вечерковські Р. З., Воронков Д. К. та ін. ;  А. Е. Воронкова (заг. ред.). – 2-е вид., переробл. і доп. – Х. : ІНЖЕК, 2008. – 520 c.

4.  Гетьман О. О. Економічна діагностика : навч. посіб. для студентів ВНЗ / О. О. Гетьман, В. М Шаповал. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 307с.