Білоконь Н. Д.

Чернівецька загальноосвітня школа №16, Україна

Театральне мистецтво як один із засобів реалізації нового Державного стандарту

в сучасній початковій школі

Основними завданнями педагогічної освіти є «професійна підготовка педагога, здатного забезпечити всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства» [3]. Тому так важливо забезпечити теоретичну і практичну підготовку майбутніх учителів початкових класів, педагогічна діяльність яких реалізується в умовах сучасного соціуму. Важливою проблемою є узгодження потреб шкільної практики зі змістовим та операційним компонентами професійної підготовки вчителів. У цьому аспекті розглянемо Державний стандарт початкової загальної освіти та шляхи його реалізації.

Базовий навчальний план початкової освіти Державного стандарту загальної освіти містить таку освітню лінію як «Мистецтво», зміст якої реалізується через окремі навчальні предмети та інтегровані курси.

Так, у початковій школі державний стандарт освітньої галузі передбачає вивчення мистецтв, серед яких основними (домінуючими) залишаються «Музика» та «Образотворче (візуальне) мистецтво». «В основу змісту освітньої галузі «Мистецтво» покладено принцип об’єднання різних видів мистецтва та визначення художньої культури як системи скоординованих знань, опанування яких необхідне для формування у свідомості учнів цілісної художньої картини культурного простору» [3, с. 53].

Зміст освітньої галузі «Мистецтво», вкладений у театральний вид мистецтва, полягає у наступному: «Основні особливості театрального мистецтва та їх взаємодія з іншими видами мистецтв. Сприймання театральної вистави. Засвоєння основної термінології, ознайомлення із специфікою образної мови театрального мистецтва. Формування елементарних навичок акторської майстерності у практичній творчій діяльності. Висловлювання оцінних суджень щодо театрального спектаклю. Формування і розвиток цілісного театрального мислення» [3, с. 54].

Результати освітньої галузі «Мистецтво» в області «Театральне мистецтво» полягають у наступному:

§ знати елементи образної мови театру (жест, міміка, рухи, мовлення), виражальних засобів у створенні художнього образу;

§ мати уявлення про різні види театрального спектаклю (ляльковий театр, вертеп, театр казок, фольклорно-етнографічний, театр опери та балету, театр драми і комедії);

§ мати поняття про єдність драматичної дії, художнього слова, пантоміми, хореографії, живопису, музики;

§ відтворювати образ театрального персонажа елементами пантоміми та міміки, жестами; художньо оформлювати спектакль (добирати костюми, декорації, музичний супровід);

§ брати участь у колективній творчій діяльності;

§ уміти емоційно сприймати образний зміст спектаклю, висловлювати свої враження в процесі сприймання театрального мистецтва [3, с. 55].

Але, як справедливо зазначає В.М. Шахрай, «театральне мистецтво саме по собі не може здійснювати свою виховну функцію. В кращому випадку воно може бути нейтральним, а в окремих випадках навіть шкідливим, тому «театру необхідно допомогти виявити свою виховну роль» [4, с. 67].

З цією метою О.Гордійчук пропонує використовувати наступні методи і прийоми продуктивної діяльності молодших школярів з елементами творчості:

§ малювання героїв казок, які їм сподобалися найбільше;

§ сценки з вистав, декорації, костюми для найулюбленіших героїв тощо. В такому разі діти, можливо, зможуть зображати не лише позитивних героїв, а й негативних. Відповідно, вони починають оцінювати не лише сам образ («добрий–поганий»), а й рівень його театрального перевтілювання, аналізувати рівень гри, відповідність засобів виразності характеристики героя, його пізнаваність і схожість до того образу, що склався у дитини;

§ ліплення із пластиліну або глини «декорації до казки», «героя, який сподобався»;

§ конструювання дивовижних виробів із паперу. Творча активність кожної дитини стимулюється цікавою побудовою заняття, зв’язок завдання з ігровим образом, ігровою ситуацією, наприклад: «Зроби будинок, в якому живуть герої вистави», «Зроби декорації до переглянутої вистави». З великим інтересом вихованці майструють з паперу казкових персонажів вистави (птахів, свійських тварин тощо);

§ складання цікавих паперових композицій, використовуючи образи персонажів вистави. Особливо оригінальне панно, де персонажі вистави зображені в русі;

§ виготовлення з паперу прийомами складання та згинання найрізноманітніших шапочок для дитячих інсценівок («Ковпак для Петрушки», «Головний убір для Червоної Шапочки» тощо). Їх широко використовують в іграх, коли діти грають певну роль та діють відповідно до неї;

§ виготовлення масок персонажів вистави з використанням прийомів ори гамі;

§ створення макета вистави. Для цього діти малюють невеличкі декорації, добирають іграшкові дерева, кущі, ялинки, меблі з куточка іграшок; ліплять із пластиліну фігурки дійових осіб. Усе це розставляється на макетній сцені (наприклад, на столі), щоб можна було зрозуміти масштаб співвідношення речей і »акторів» на сцені. Це спонукає дітей до гри: переставити все в макеті, по-різному спробувати якомога краще розмістити предмети та героїв на сцені, спробувати від їх імені говорити тощо;

§ розігрування окремих сценок із переглянутої вистави (що їм найбільше сподобалось чи запам’яталось), яку дивилися. При цьому вони використовують атрибути, наявні в ігровому куточку [1, с. 58–59].

Гра «у театр» дітей молодшого шкільного віку посідає провідне місце серед різних видів дитячих ігор. Під час ігор формується здатність дитини сприймати театральну умовність, створюються сприятливі умови для зародження «чуття театру». Спираючись на свої дитячі спогади, К. С. Станіславський відзначив, що саме у процесі раннього спілкування з театром «у дітей розкриваються тайники їх творчої сили (інстинкту або дару)». Великий режисер не лише розумів значення для дитини театральних спілкувань, а й наголошував на загальноестетичній ролі цього виду мистецтва [1, с. 53].

Насамкінець, варто зазначити, що педагогу доцільно ретроспективно вивчити досвід використання театрального мистецтва у початковій школі з метою реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

Список використаних джерел:

1. Гордійчук О. Є. Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою викладання : навч. посіб. / О. Є. Гордійчук. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 208 с.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С. 28–54.

3. Концепція педагогічної освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1999. – Квітень. – № 8. – С. 8–23.

4. Шахрай В. Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру / В. Шахрай // Рідна школа. – 2002. – № 5. – С. 66–68.