К. філол. н. Ільченко О. А.

Національна академія Національної гвардії України

ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ УКРАЇНОМОВНИХ ЗМІ (2000–2016 рр.)

 

Сучасна українська мова демонструє активне оновлення, зміну «мовленнєвих смаків» (В. Г. Костомаров). «Моду» сьогодні диктує не художній стиль, як то було ще до 90-х років ХХ сторіччя, а публіцистичний – мас-медійна мова. Як відомо, серед усіх рівнів мови лексичний і фразеологічний є найбільш чутливі до різних змін. Спостереження над мовою сучасних ЗМІ засвідчує, що поряд з активною появою нових слів і термінів помітною є інтен­сифікація виникнення і вживання не зафіксованих авторитетними лексико­графічними джерелами фразеологізмів, що активно поповнюють відомі тематичні групи сталих одиниць і формують нові. Варто зауважити, що фразеологізми-інновації часто мають оказіональний характер або з’являються на певний період, стаючи репрезентаторами відповідної епохи розвитку сус­пільс­т­ва, етносу, держави. Такі фраземи виникають на основі вільних слів, термінологічних словосполучень, речень, шляхом калькування, запозичення, унаслідок фразеологізації словосполучень розмовного дискурсу й різних спе­ціаль­них, професійних підсистем чи субмов. Окремі з них постали на базі прислів’їв, приказок, відомих анекдотів чи пісень, крилатих висловів.

Зазначені процеси спричинені, у першу чергу, позамовними факторами. Як видається, саме екстралінгвальні чинники зумовлюють сучасні мовленнєві модифікації лексичного й фразеологічного складу мови. Вони зумовлені прагненням по-новому, образно, експресивно впливати на формування суспільно-громадської позиції реципієнта; лаконічно інформувати; вишукано, ненав’язливо демонструвати оцінку (сучасний журналіст не лише інформує, а й оцінює описуване ним).

Тож необхідність детального вивчення «фразеологічного вибуху» (В. Д. Уж­ченко) в українській мові кінця ХХ – початку ХХІ ст. є беззаперечною. Об’єкт дослідження – фраземи-інновації сучасної мови ЗМІ. Предмет – джерела поповнення фразеологічного арсеналу мас-медійної мови 2000-2016 рр. Мета – виявити основні (найбільш продуктивні) джерела поповнення фразеологічного фонду сучасної мови ЗМІ.

Актуальність обраної теми дослідження підтверджують і наявні праці в цьому аспекті А. М. Григораш, Ж. В. Краснобаєвої-Чорної, О. А. Стишова, В. Д. Уж­ченка та багатьох інших.

Сучасні мовознавці по-різному номінують мовленнєві одиниці, обрані нами за предмет дослідження (хворе суспільство, зелені чоловічки, комунальна війна й т. ін.): їх називають і оказіоналізмами, і газетизмами, і метафоричними словосполученнями. Вибір терміна, як видається, залежить від напряму вивчення новотворів. У межах цієї розвідки (услід за А. М. Григораш, О. А. Сти­шо­вим, В. Д. Ужченком та ін.) послуговуватимемося терміном «фразеологізм», «фразео­логічна одиниця», «фразема», розглядаючи об’єкт фразеології в широкому розумінні, тобто до фразеологізмів зараховуватимемо трансформовані фразео­логічні сполуки, ідіоми, прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми, образні порівняння, стійкі термінологічні сполучення тощо.

Дібраний фактичний матеріал і простудійовані праці маститих учених засвідчили: в аналізований період нові фразеологізми постали з двох основних джерел – питомого й іншомовного. До питомих нових фразеологічних одиниць належать власне українські інновації, усталені структури спільнослов’янського походження (не завжди вдається визначити, на ґрунті якої мови постали нові фраземи), напр.: Вода бюджет точить. Чиновники привласнили кошти, виділені на екологічне оздоровлення («Закон і бізнес», № 19-20, 2010); ЄС закликає Росію вивести гуманітарний конвой з України (eurointegration.com.ua/news, 22.08.2014); Артилеристська тиша (т/к «UBR», «Без коментарів», 15.02.2015).

До нових іншомовних запозичень відносимо кальковані фразеологічні одиниці переважно з англійської та російської мов, напр.: брудні гроші (англ. dirty money), відмивання грошей (англ. laundering money), натягнути на себе ковдру (рос. каждый тянет одеяло на себя), війна війною, а президентські вибори за розкладом (пор.: рос. война войной, а обед по расписанию). Пор. у контекстах: Боротьба з »брудними» грошима: знову пасемо задніх? («Закон і бізнес», № 11, 2002); «Брудні» гроші «відмиваються», а в заручниках – еконо­міка («Молодь України», № 40, 2004); ... Натягнути на себе ковдру повноважень. П. Порошенко (т/к «СТБ», 22.06.2014); Війна війною, а президентські вибори за розкладом (т/к «ICTV», «Факти тижня», 19.05.2014).

У мові ЗМІ помічаємо низку нових фразеологізмів, що ґрунтуються на словах, стійких термінологічних сполуках, вільних словосполученнях, характерних для різних професій, видів людської діяльності. Найпродук­тивнішою (135 прикладів нашої картотеки) сферою поповнення фразео­логічного арсеналу ЗМІ виявилася медицина й охорона здоров’я: Епідемія замінувань (т/к «1+1», «ТСН», 15.05.2014); Європейські донори готові розвивати малий та середній бізнес в Україні (agravery.com/ua/ekonomika, 13.02.2015); Мінські домовленості у стані коми. Євросоюз має прокинутись і почати діяти (т/к «Інтер», «Новини», 20.02.2015); Нова постанова Кабінету міністрів паралізувала імпорт автомобілів в Україні (autopalace.cоm.ua/nevs, 29.09.2015).

Дієвим джерелом продукування нових фразем у аналізований період є освітньо-наукова сфера (120 прикладів): Демографічна загадка зі знаком мінус («Голос України», № 33, 2000); Іспит на небайдужість складено («Закон і бізнес», № 8, 2002); Бедь і совість – дві прямі, що не перетинаються («Персонал плюс», № 16, 2007); «Відмінний» кредит. Гроші на навчання виділять лише найрозумнішим («Закон і бізнес», № 9, 2009).

Військова тематика, а відповідно і лексика, фразеологія, завжди є плодо­творною в аспекті продукування нових фразем у мові ЗМІ (70 прикладів), можливо, завдяки властивій «трешовій» образності: Війна теКСтів. «Помаран­чеві» чимдалі сваряться: Прем’єрка сама собі наставила пасток, а тепер звинувачує «Президента в »підступних» рішеннях Конституційного Суду» («Україна молода», № 98, 2008); Інформаційний фронт; інформаційний наступ (т/к «1+1», «ТСН тиждень», 23.08.2015); Асфальтний обстріл. Шмат асфальту, вибитий з дороги, влучив у вікно пенсіонерів (т/к «1+1», «ТСН», 06.02.2016).

«Шлейфом» вишуканої образності може «похизуватися» культурна царина в інтерпретації мас-медіників. Театральна, циркова лексика активно переосмис­люється в дискурсі ЗМІ (45 прикладів), репрезентуючи ефект викриття реального стану справ у суспільстві, політикумі, дипломатичних стосунках держав, пор.: Геращенко: Путін хоче маріонеткової держави в Україні (radiosvoboda.org/contenent, 31.08.2014); Цей театр абсурду – дзеркало сучасної системи (т/к «ICTV», «Факти тижня», 08.02.2015) – про реформування ДАІ; Деригент Уряду (т/к «1+1», «ТСН тиждень», 28.02.2015) – про М. Чечетова; Політичне закулісся Кремля (т/к «1+1», «ТСН тиждень», 06.12.2015) – ідеться про протистояння московського і київського патріархатів у Закарпатті.

Тож мас-медійній інтерпретації підлягають, як правило, важливі сфери людського буття, пов’язані зі здоров’ям, освітою і наукою, військовим положенням; активно фразеологізуються сфери, що становлять вагому складову культурно-духовного розвитку, – театр, цирк, церква; помітне місце у створенні фразеологічної образності посідає спортивна, дорожньо-транспортна лексика, що справляють враження динамізму, руху, стрімких перемін або вказують на їх напрям.

У цій розвідці представлені лише найпродуктивніші джерела поповнення фразеологічного складу сучасної мови ЗМІ. Значна кількість наслідків інтелектуальних зусиль журналістів і політиків лишилася поза нашою увагою. Необхідність подальшого глибокого аналізу мас-медійних нео-фразем окрес­лює перспективу подальших досліджень, пророкує створення відповідної лекси­ко­графічної праці.