Сандуляк В. С.

Чернівецька загальноосвітня школа № 16, Україна

Система роботи над текстом художнього твору

Незаперечним є те, що оцінна діяльність на уроках літератури повинна зацікавлювати школярів художнім матеріалом, сприяти атмосфері невимушеності на уроці, творчому підходу до аналізу твору, забезпеченню емоційно-естетичного сприймання тексту, розвитку художнього (образного) мислення, комплексному впливу мистецтва слова на розвиток творчої активності учнів.

Однак, критичний аналіз науково-методичної літератури дає підставу зробити висновок про відсутність методичної системи в роботі з окресленого напряму, що й склало основу нашого дослідження.

Так, навчально-практична діяльність учнів розглядається як важливий комплексний метод, що допомагає реалізувати загальні принципи роботи над текстом художнього твору. На уроках літератури робота над текстом твору має на меті виробити в учнів повноцінні способи й навички читання, домогтися розуміння ідейного багатства твору й засобів створення художніх образів. Залежно від мети роботи зміст завдань буде різний. У першому випадку мова йде про тренувальні вправи, спрямовані на вдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного й швидкого читання; у другому – завдання на усвідомлення змісту і впливу художніх образів, їх оцінку, виявлення почуттів тощо. Але в обох випадках перед учителем постає проблема організації первинного ознайомлення і багаторазового перечитування тексту, узагальнення прочитаного з урахуванням його жанрової специфіки. Під час читання художніх творів важливо, щоб учні яскраво і виразно сприйняли художні образи, адже через них передається багатство змісту, відбувається вплив на розвиток особистості.

Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Водночас відбувається їх загальний мовленнєвий розвиток. Художній твір є основою літератури, організація роботи над яким є складною справою кожного педагога.

Враховуючи художній жанр твору, вікові, індивідуальні особливості сприймання його, вчитель має вибрати такі види роботи з текстом, які допомогли б дітям зрозуміти прочитане, уявити, засвоїти предмети і явища, картини в тому порядку й повноті, як прагнув того автор, подивитись на речі його очима, мислити його думками, переживати разом із ним, тобто дати дитині змогу проявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене, дати власну оцінку прочитаному.

Завершальним, підсумковим етапом цілісного осягнення художнього твору, за словами О. Рудницької, має бути формування естетичної оцінки [3, с. 88]. Для того, щоб оцінити художній твір, необхідно пройти всі три ступені його осягнення: усвідомити твір цілісно на рівні первинного сприймання, на основі первинного синтезу проаналізувати його і завдяки цьому глибше осягнути зміст прочитаного. Така послідовність (первинний синтез – різнобічний аналіз – глибокий синтез, тобто узагальнення високого рівня) опрацювання змісту художнього твору й зумовлює певні особливості в організації роботи над текстом нового твору, що позначатиметься на формуванні в школярів його естетичної оцінки.

Але у шкільній практиці, як зазначає М.Гіршман, деталізоване ознайомлення із художнім твором є дуже громіздким, і детальний аналіз, що стосуватиметься абсолютно всіх елементів художнього змісту та форми, може відвести увагу дослідників від головного [1, с. 76].Тому найоптимальнішим, з огляду нашої педагогічної професійності, є шлях літературознавчого аналізу, естетичне переживання прочитаного, у процесі якого аналізуються не всі елементи тексту, а лише ті, які є найбільш важливими (ключовими), на основі яких відбувається усвідомлення ідеї художнього твору.

Загальні закони сприймання дітьми художньої літератури визначають послідовність роботи на уроці:

§ підготовка до сприймання, первинне ознайомлення (первинний синтез);

§ перевірка якості первинного сприйняття;

§ повторне читання, аналіз тексту з використанням завдань синтетичного характеру;

§ творчі види роботи з текстом (вторинний синтез).

Однією з найважливіших якостей уроків літератури є їх емоційність. Якщо вчитель не звертатиме належної уваги на розвиток емоційної сфери дітей, то художній твір не залишить відбитку в душі дитини і навчально-виховна мета уроку не буде досягнена. Визначаючи послідовність роботи над текстом твору, у процесі власної педагогічної діяльності важливого значення, з метою постійного підтримування інтересу в учнів до сприйнятого, ми надаємо чергуванню завдань та вправ аналітичного і синтетичного характерів. Насамперед, обов’язковою вимогою до проведення уроку було врахування видо-жанрової специфіки літературного твору та його своєрідності. Відповідно до особливостей тексту, визначався підхід до планування уроку, вибір засобів та способів навчання. Розуміння вчителем ідеї твору допомогло правильно сформулювати і подати запитання і завдання до тексту, які сприяли б усвідомленню дітьми головної думки твору.

З точки зору М.Гіршмана, читання художніх творів, присвячених природі, у процесі цілеспрямованого навчання розвиває спостережливість учнів, виховує в них почуття любові, бережливого і турботливого ставлення до неї. Твори про природу вчать сили, мудрості, мужності, любові до рідної землі. У книгах для читання такі твори відібрані спеціально для того, щоб вчинки героїв, мотиви їхньої поведінки, різні ситуації мали певний виховний вплив на дитину, її духовний розвиток [1, с. 43].

Особистий багаторічний педагогічний досвід підтвердив, що література є важливим фактором морального виховання школярів і буде ефективним при дотриманні педагогічних умов, що безпосередньо впливають на якість читання. У контексті нашого дослідження ми цілком погоджуємося з думкою О. Гордійчук, котра вказує на наступні умови:

§ педагогічно змістовне поєднання уроків літератури з іншими факторами і засобами морального виховання молодших школярів, які утворюють його систему;

§ добір ефективних творів художнього змісту з урахуванням державної програми в конкретному класі, інтересів дітей, найбільш яскравих прикладів морального вчинку;

§ використання методів і прийомів учіння та виховання, які б створювали умови розвитку моральної активності учнів [2, с. 131].

Таким чином, систематична реалізація перерахованих вище умов, творче використання запропонованих підходів системи роботи в цілому, створять можливості для забезпечення морального виховання читачів, емоційного ставлення та об’єктивного оцінного судження.

Список використаних джерел:

1. Гиршман М. М. Литературное произведение. Теория и практика анализа : учеб. пособ. / М. М. Гиршман. – М. : Высш. шк., 1991. – 160 с.

2. Гордійчук О. Є. Моральне виховання молодших школярів засобами етнопедагогіки : навч.-метод. посіб. для вчителів початкових класів та студентів вищих пед. навч. закладів / О. Є. Гордійчук. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 184 с.

3. Рудницька О. П. Естетична оцінка і способи її функціонування / О. П. Рудницька // Філософська думка. – 1981. – № 4. – С. 88–95.