Фатєєва Д. В., Курінна І. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

контролінг у системі економічної безпеки підприємства

 

Економічна безпека суб’єкта господарювання характеризується наявністю постійного доходу і стабільністю ресурсів для забезпечення високого рівня життя на поточний момент і в майбутньому. Експертна система оцінки всіх аспектів економічної безпеки є засобом стратегічного управління підприємством.

До теперішнього часу контролінг через чисельні загальнотеоретичні тлумачення перетворився в цілу систему управління організацією. Слід визнати, що чіткого поняття контролінгу, єдиного для більшості джерел, на даний момент просто не існує. Згідно великого економічного словника «контролінг – це система постійної оцінки всіх сторін діяльності підприємства, підрозділів, керівників, співробітників з точки зору своєчасного та якісного виконання завдань стратегічного плану, виявлення відхилень і прийняття невідкладних, енергійних дій, щоб намічені рубежі були досягнуті при будь-яких змінах господарської ситуації» [2].

У книзі Ю.П. Аніскіна і А.М. Павлової «Планування і контролінг» контролінг визначається як концепція, що спрямовується на ліквідацію вузьких місць і орієнтується на майбутнє у відповідності до намічених цілей і завдань отримання потрібних результатів [1]. Контролінг слід розділяти на стратегічний і оперативний, багато джерел виділяють дві основні складові стратегічного контролінгу – філософську та функціональну.

Говорячи про його філософську складову, контролінг можна визначити як філософію і образ мислення керівників, орієнтованих на ефективне використання ресурсів розвиток підприємства в довгостроковій перспективі.

Сформулюємо відмінні риси сучасної філософії стратегічного контролінгу:

- усунення в організації практики репресивного управління, так як жорсткі покарання за невиконання завдань провокує працівників до приховування реальних фактів, а також не сприяє самостійності та ініціативності;

- існують допустимі рівні ризиків для конкретних умов, які не допускають перевищення вартості дій для забезпечення зростання ефективності і вартості підприємства;

- існує пріоритет зростання рентабельності підприємства в довгостроковому періоді над зростанням об’ємних показників.

Що стосується функціональної складової, то тут контролінг визначається як орієнтована на довгостроковий і ефективний розвиток система методичної, інформаційно-аналітичної та інструментальної підтримки керівників підприємства з досягнення цілей, яка забезпечує реалізацію циклу управління на всіх функціональних сферах і процесах за допомогою досконального визначення ресурсів і результатів діяльності.

Для економічної безпеки на підприємстві, слід виділити наступні функції контролінгу:

-        визначення чинників економічної безпеки підприємства;

-        визначення джерел потенційної небезпеки, до яких слід віднести: політичну і економічну обстановку в країні і світі, податкову політику підприємства, некваліфікований персонал, конкурентів, засоби масової інформації, інформаційні технології, кадрову політику, науково-технічний прогрес і старіння виробничих технологій, соціокультурне середовище всередині підприємства, правову незахищеність бізнесу, втрату ділової репутації тощо;

-        визначення системи індикаторів для подальшої оцінки рівня економічної безпеки;

-        моніторинг змін у зовнішньому середовищі має бути невід’ємною частиною системи, так як ці зміни впливають на стан внутрішніх параметрів діяльності компанії – рентабельність виробництва, ліквідність, прибуток компанії, плинність кадрів.

-        виявлення типів стану економічної безпеки: нормальне (індикатори знаходяться в межах граничних значень), передкризовий (деякі індикатори досягли граничних значень), кризовий (перевищення порогових значень здебільшого індикаторів), критичне (перевищення практично всіма контрольними індикаторами своїх порогових значень, як для кількісних, так і для якісних показників).

Всі наведені функції контролінгу в рамках економічної безпеки повинні розроблятися з урахуванням особливостей галузевої приналежності підприємства, масштабів його діяльності і регіональних особливостей місцезнаходження.

Таким чином, виявлені основні напрямки діяльності контролінгу в системі економічної безпеки підприємства, виділені його функції дозволять найбільш точно і повно розглянути проблему економічної безпеки виробничої системи, виявити критичні напрямки і сприяти сталому розвитку підприємства.

 

Список використаних джерел:

1. Анискин Ю.П., Павлова А.М. Планирование и контроллинг / Ю.П. Анискин, А.М. Павлова. – М.: Омега-Л, 2007. – 460 с.

2. Борисов А.Б. Большой экономический словар / А.Б. Борисов. – М.: Книжный мир, 2003. – 895 с.

3. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: [монографія] / Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. – К.: Лібра, 2003. – 280 с.