К.е.н. Волохова Л.Ф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна)

ВИКОРСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ В КОНФЛІКТНИХ ЗОНАХ

Незважаючи на гострі військові протистоянні у багатьох куточках світу, проблемі проведення наукових досліджень у конфліктних зонах в умовах підвищеної небезпеки не було приділено належної уваги серед науковців. Нажаль, дана тема стала актуальною для України також. Поряд з іншими сферами життя суспільства, економіка постраждалих країн вже й без того зазнає важкого удару, а за відсутності поліпшення діяльності бізнес структур, підтримка життєздатності економіки стає практично неможливою [1].

Однією із найважливіших труднощів проведення наукового дослідження є відсутність методів, які б дозволили максимально забезпечити безпеку досліднику, мінімізувати час, необхідний для фізичного контакту із зоною конфлікту, та надати доступ до необхідної інформації. Одним із можливих варіантів вирішення цієї проблеми може стати використання змішаного методу дослідження, у якому кожен етап збору інформації базується на результатах попереднього етапу [2].

Яскравим прикладом використання такого методу є дослідження, проведене командою науковців Sam Takavarasha, Peter Bednar та Carl Adams, що його було опубліковано у науковому виданні “The International Journal of Mixed Methods in Applied Business and Policy Research”. Так було проведено дослідження використання мобільних телефонів серед населення у конфліктних зонах. Задля забезпечення безпеки дослідників та отримання достовірних результатів команда розробила чотирьохфазовий послідовну модель, що передбачає використання отриманих на кожному етапі даних для побудови та чіткої організації наступного етапу [3].

У ході проведення збору інформації було поставлено чотири основних питання дослідження, на основі яких було спроектовано кожну наступну його фазу: 1. Яка інфраструктура інформаційних комунікативних технологій є у наявності для забезпечення інформаційних потреб та сприяння вільного покращення життєвих умов. 2. Як саме інформаційні комунікативні технології використовуються для розвитку регіону та зменшення бідності населення. 3. Хто являється основними користувачами комунікативних технологій, який у них рівень навичок використання технологій та які фактори попереджують або сприяють ефективне використання технологій для поліпшення добробуту населення. 4. Чому існують фактори, що лімітують свободу ефективного використання технологій та як комунікативні технології можуть допомогти нівелювати негативні та сприяти розвитку позитивних чинників.

Перша фаза: визначення забезпечення регіону технічною інфраструктурою в обсязі достатньому для здійснення необхідних комунікативних операцій.

Друга фаза: формування фокус-груп, які допомагають визначити рівень використання наявних інформаційних технологій серед населення, його технічних навиків та обізнаності, існуючих бар’єрів.

Третя фаза: письмове опитування в ході якого дослідники визначали особливості вікового складу населення, статі, рівня освіти, інших умов щодо використання засобів мобільного зв’язку.

Четверта фаза: проведення телефонних інтерв’ю з обраними учасниками опитування, яке дає змогу глибше розібратися у наявній проблемі.

Кожна фаза дослідження розглядається як певний інтерпретаційний цикл, тобто, її результати формують фокус наступної фази, а її результати піддаються подальшому вивченню з ціллю підтвердити, відкоригувати, пояснити та узагальнити попередні знання.

Під час проведення дослідження у конфліктній зоні, зібрати достатню кількість інформації є досить непростим завданням. Завжди існує спокуса сконцентруватися на легкодоступних даних та залишити територію дослідження якомога швидше. Саме тому дане дослідження було розроблене таким чином, аби збирати інформацію від загальної до конкретної. Отже, дослідники мали змогу зібрати загальну концептуальну інформацію на початку, з тим, щоб надалі сконцентруватися на конкретних складніших проблемах, виявлених на перших етапах.

Зважаючи на те, що інтерв’ю проводилося у телефонному режимі, лише опитування мало бути проведене в польових небезпечних умовах. Проте, саме письмове опитування дало змогу окреслити коло питань, необхідних для подальшого обговорення на інтерв’ю, а також - визначити потенційних волонтерів-респондентів для інтерв’ю. Завдяки очному контакту під час опитування, респонденти були більш відкриті для подальшої телефонної бесіди. Отже, використання подібного змішаного методу дозволило дослідникам уникнути тривалого фізичного перебування у конфліктних зонах.

Наукова думка щодо соціально-психологічного та економіко-демографічного аналізу конфліктних ситуацій в зоні АТО в Україні практично не висвітлюється. До числа небагатьох публікацій можна віднести результати досліджень компанії GfK Ukraine, де зазначається, що події на Донбасі дуже сильно впливають на оцінку респондентами як поточної ситуації, так і перспектив економічного розвитку в Україні. Значне погіршення оцінок населення України, і, відповідно, й індексів споживчих настроїв, спостерігалось саме під час загострення військового конфлікту на Донбасі, а встановлення перемир’я дещо поліпшувало очікування населення України на майбутнє. Правда, зазначені поліпшення настроїв були незначними, а після перших мінських угод, ще й нетривалими. Нині, мабуть, значна частина українців уже звикла до млявого перебігу збройного протистояння на Донбасі. Аналітики наголошують, що саме короткострокові прогнози українців залишаються менш оптимістичними. Водночас привертає увагу посилення девальваційних настроїв населення[ 4 ].

У результаті у доволі песимістичній атмосфері спостерігається деяке поліпшення економічних очікувань суб’єктів вітчизняної економіки та населення. Залежно від того посилиться чи порушиться у подальшому тенденція до поліпшення очікувань економічних агентів, можна буде говорити про позитивний чи негативний вплив соціально-психологічних процесів в українському суспільстві на розвиток вітчизняної економіки. Поки ж залишається тільки надія на поліпшення ситуації у цій сфері.

Вищезазначене дозволяє зробити наступний висновок, що збільшення проблемних регіонів у світі викликає необхідність застосування інноваційних методів аналізу соціально-економічного стану суб’єктів господарювання та психолого-демографічних настроїв у суспільстві. Дослідження умов, факторів та взаємозв’язків в цій сфері в кінцевому випадку, прямо чи опосередковано, впливає на фінансово-економічну безпеку країни.

Список використаних джерел:

1. Національна стратегія соціальної відповідальності бізнесу в Україні. – Режим доступу : www.uspp.org.ua/media/%20КСВ+.doc – Назва з екрану.

2. Krivokapic-Skoko, B., O’neill, G. (2011). Beyond the qualitative-quantitative distinction: Some innovative methods for business and management research. International Journal of Multiple Research Approaches, 5(3), 290-300.

3. Takavarasha Jr, S., Bednar, P., and Adams, C. (2011). Using mixed methods for addressing researcher’s safety in a conflict area: An innovative of mixed methodsresearch in Zimbabwe. International Journal of Mixed Methods in Applied Business and Policy research, 1(1), 28-52.

4.GfKUkraine(http://www.gfk.ua/public_relations/press)