Федюкін Р. О., к. е. н. Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

Основним фактором покращення результативності працівників являється підвищення рівня ОП (надалі – ОП) на підприємстві в цілому, також вона несе великі потенційні можливості підвищення ефективності національної економіки. Багаторічна практика показує що зниження кінцевих результатів дальності підприємства призводить саме не організованість праці, а дослідження можливих форм ОП зумовлює розвиток ринкових відносин.

Питання ОП на підприємствах досліджувались у роботах таких зарубіжних та вітчизняних вчених як: Маршала А., Форда Г., Гілберта Ф., Тейлора Ф. У., Богині Д. П., Грішнової O. A., Данюка В. М., Колота А. М., Ведернікова М. Д., Нижника В. М.

ОП можна визначити, як сукупність заходів, спрямованих на розумне поєднання праці працівників із засобами виробництва метою якого є досягнення високої продуктивності праці і збереження здоров'я та працездатності працюючих [1].

Форми ОП на підприємстві залежать від таких основних факторів: науково-технічний прогрес; система організації виробництва; умови зовнішнього і внутрішнього середовищ; психофізіологічні фактори.

Одним з самих важливих факторів є система організації виробництва, вона містить оптимізацію та координацію трудових та матеріальних ресурсів. Така система виступає засобом ОП на підприємстві. Фактор психофізіологічний бере участь у захисті здоров’я людини під час праці та позитивно впливають на підвищення ОП організації в цілому. До внутрішніх умов фактору впливу на підприємство відносять освітлення, забрудненість повітря, шум, вібрації та інші чинники покращення яких призводить до нормування праці на підприємстві. Зміна у законодавчій базі, нестабільність економіки відноситься безпосередньо до зовнішніх умов.

На прикладі країн світу можна чітко побачити вплив цих факторів на формування ОП на підприємстві та покращення умов існування, що призводить до більш продуктивної діяльності.

Американська система передбачає вкладення великих коштів в нове обладнання, це призводить до більш високої продуктивності праці. На їхніх підприємствах існують різноманітні оздоровчі заходи (відвідування басейну, заняття з аеробіки), перевірка на стресостійкість, консультування з харчування для підтримки ваги, боротьба з негативними звичками. Це визвано тим що американські вчені знайшли залежність між станом здоров’я працівника та продуктивністю праці.

В Німеччині вважають що на зниження продуктивності та погіршення здоров’я працівників призводить система масового виробництва, з одноманітною ручною працею, вони вважають що конвеєрна робота вичерпала свої можливості. Тому приділяється увага груповій роботі (колектив із 8-12 людей з обраним ними бригадиром), де кожен несе відповідальність за вдосконалення виробничого процесу.

Японські вчені використовують автоматизацію праці, гнучкість виробництва, дисципліну на виробництві, та лояльність компаній (про це говорить вірна служба працівників, які працюють на одному підприємстві все життя).

У російських організаціях праця вдосконалюється системою безперервної освіти, участь членів трудового колективу в управлінні компанією, узгодженість дій між різними за функціями підрозділами, розробка нових підходів до складання норм, вдосконалення  нормування праці, та гуманізацією праці.

Вітчизняні підприємства використовують такі методи вдосконалення праці: рухомий графік робочого часу, неповний робочий тиждень, психологічні методи, розподіл і кооперація праці, раціональне обслуговування робочих місць, комплектування персоналу, контроль дисципліни праці, покращення умов праці.

Основні напрямки вдосконалення ОП підприємств у Великобританії є: використання  системи «точно в термін», добре налаштована транспортна та система складів, зниження накладних витрат і витрат на управління.

Отже, світові методи покращення ОП в ринкових умовах можна виділити такі як: розробка трудових процесів, їхня раціоналізація та впровадження більш прогресивних прийомів роботи; планове забезпечення інструментарію та матеріальної бази; покращене забезпечення умов: організації праці, системи організації виробництва, НТП, психофізіологічних факторів, умов зовнішнього і внутрішнього середовищ дисципліни праці; більш раціональне використання робочого часу; навчання робітників новим прийомам роботи; інформування персоналу про стан підприємства та забезпечення зворотного зв’язку; формування бригад та вибірність бригадирів; постійний контроль керівництва та самих робітників. Покращення ОП та управлінського механізму діяльності підприємств з подальшим їх впровадженням забезпечить умови покращення кінцевих результатів та створення тенденції позитивного економічного розвитку підприємств по Україні загалом.

Список використаних джерел:

1. Арон Е. И. Методы исследования и проектирования организации труда на предприятии / Е. И. Арон. – М. : Экономика, 2001. – 112 с.

2. Гриньова В. М. Організація виробництва : підруч. / В. М. Гриньова, М. М. Салун. – К. : Знання, 2009. – 582 с.

3. Решміділова С. Л. Організація праці на підприємстві : посіб. / С. Л. Решміділова, Н. А. Мул. – К. : Академвидав, 2009. – № 4, Т. 4. – С. 66–69.

4. Управление персоналом : учеб. пособ. / А. Д. Матросов, В. Г. Дюжев и др. – Х. : НТУ «ХПИ», 2007.