Іванішин К. І., к. е. н. Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗАТРАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Проблематика мінімізації витрат організації, винайдення різноманітних варіантів її вирішення є глибокими та цікавими питаннями сучасної економіки підприємства. Проблема зниження затрат є вкрай актуальною. Її вирішення дозволяє кожній організації вистояти й далі розвиватися в умовах міцної боротьби на ринку, дозволяє створити міцну компанію.

Ціллю будь-якої сучасної організації є отримання, як найбільшої економічної користі від діяльності. Така вигода визначатиметься у вигляді приросту прибутку або у вигляді отримання різних соціальних, екологічних покращень. Велика кількість організацій намагаються максимізувати свій прибуток, але це не реально без аналізу собівартості продукції, окремих затрат на виготовлення та реалізацію продукції, виявлення резервів зниження собівартості і запровадження рекомендацій стосовно мінімізації затрат організації. Тільки ґрунтовний аналіз затрат на виробництво і правильно встановлені напрямки їх мінімізації дозволить організації досягти своєї мети і не віддати свої позиції конкурентам [1].

До одних із головних орієнтирів мінімізації витрат на виготовлення і реалізацію продукції організації – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі :

‒ мінімізація затрат матеріалів, сировини, енергії та палива, що припадають на один виріб;

‒ мінімізація розмірів амортизаційних відрахувань, що припадають на один виріб;

‒ мінімізація питомої ваги затрат на заробітну плату в розрахунках на один виріб;

‒ мінімізації як адміністративних так накладних затрат при імпорті та експорті товарів;

‒ ліквідація непродуктивних затрат.

На економію ресурсів надмірно впливає ряд техніко-економічних чинників. Найбільший впливовими є такі групи внутрішньовиробничих чинників:

‒ збільшення технічного рівня виготовлення;

‒ постійне покращення організації праці та виробництва в цілому;

‒ зміна обсягів виготовлення продукції.

Всі перелічені заходи помітно зменшують затрати сировини, заробітної плати, матеріалів [1].

Значна мінімізація витрат компанії можлива і за рахунок реалізації розвинутих методів організації виробництва. Прикладом є започаткована в Японії система організації виробництва «just іn tіme», що у перекладі означає «точно в строк». Ця система вдало застосовується на підприємствах по всьому світі. Вона зменшує витрати на підставі бездефектного виготовлення продукції. Суть даної системи полягає в тому, що комплектуючі, деталі поставляються споживачеві у чітке обумовлене місце, у конкретний час, у кількості яка необхідна. Якщо у ході виробничого процесу виникає дефект деталей, то його (процес) призупиняють, оскільки запасів на робочому місці немає [2].

Організації – це суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які повинні вміло формувати накладні затрати при експорті та імпорті товарів.

Зниження розміру накладних затрат пов’язують з підвищенням ефективності експорту та імпорту, таким чином перевірка на додержання організацією у звітному періоді узгодженого режиму економії є дуже вагомим інструментом у підвищенні ефективності всієї організації.

З цією ціллю проводиться аналіз витрат звітного періоду з попереднім. Слід визначити і проаналізувати певні причини змін величин накладних видатків в процесі аналізу відносно об’єму, собівартості або реалізації товару.

Потрібно виділити основні напрями змін величин накладних затрат, на які слід орієнтуватись в процесі аналізу:

‒ за перевезення товарів: кількість і вага вантажу, відстань перевезення, яка ставка за перевезення (тариф), який спосіб і умови перевезення;

‒ за перевантаження товарів: кількість і вага вантажу, яка ставка за перевантаження, яка надбавка при нестандартних вантажах;

‒ за зберігання товарів: кількість і вага вантажу, який спосіб утримання, який термін зберігання і яка ставка за зберігання.

У процесі аналізу потрібно приймати до уваги те, що приріст абсолютного рівня накладних затрат може бути викликаний збільшенням кількості реалізованих товарів і зміни розмірів окремих видів затрат на один виріб. Зміна відносного рівня – це зміна ціни на товари, вдосконалення в структурі реалізації товарів, зміни певної величини затрат реалізованих товарів на одиницю кількості.

Отже, тільки підхід управління затратами, який охоплює усі напрямки діяльності в комплексі, дозволить мінімізувати їх розмір. Даний підхід також дозволить підняти ефективність як зовнішньоекономічної так і господарської діяльності організації в цілому.

Список використаних джерел:

1. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / А. М. Вічевич, О. В. Максимець. – Львів : Афіша, 2004. – 140 с.

2. Фінансові результати підприємств і організацій України забезпечення [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу : httр:// www.ukrstаt.gov.uа