Кислиця К. В., к. т. н. Куценко В. Й.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК НАСЛІДОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ДЕРЖАВИ

Оплата праці є псолірівневою соціально-економічною категорією, яка відбиває інтереси усіх сторін і учасників суспільно-трудових відносин: на нанорівні – працівників, на мікрорівні – роботодавців, на макрорівні – держави. В умовах активного використання людського капіталу заробітна плата відіграє визначальну роль, відповідно, у добробуті працівників, результативності діяльності господарюючих суб’єктів, економічному розвитку держави, проте на сьогоднішній день у нашій країні вона знаходиться на низькому рівні і не забезпечена належною увагою як з боку держави, так і роботодавців.

Оплата праці концентровано виражає ефективність державної економічної і соціальної політики, а також може виступати як інтегральний показник якості та кількості вкладеної праці. Заробітній платі притаманна двоїста природа – вона одночасно є джерелом доходу для працівників (у цьому сенсі ототожнюючись з позитивним грошовим потоком) і статтею витрат підприємств (викликаючи негативні грошові потоки). Вона як поліаспектна категорія покликана відігравати значну роль в житті суспільства. Зміст категорії заробітної плати полягає утому, що вона, з одного боку, є основним джерелом задоволення особистих потреб працівників; з другого – економічним стимулом розвитку суспільного виробництва через скорочення витрат внаслідок зростання продуктивності праці; з третього – є основою перерозподілу робочої сили за галузями національної економіки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», «заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу» [1]. Підходи науковців до розкриття терміну «заробітна плата» неоднозначні. Аналіз наукових джерел дозволив розглядати її, принаймні, з трьох позицій: з позиції соціально невідповідального підприємця – це виключно стаття витрат, що зменшує прибуток; з точки зору відповідального керівника – це чинник мотивації сумлінної високопродуктивної праці працівників;з позиції працівника – основне джерело доходу і, отже, ознака підвищення рівня життя його родини.

Зміст заробітної плати розкривається через сукупність виконуваних нею у процесі суспільного відтворення функцій. Слід відзначити, що у сучасних наукових школах немає єдиної точки зору щодо кількості та змістовного наповнення функцій заробітної плати, проте основними з них є правова, виховна, соціальна, відтворювальна, стимулююча та регулююча функції.

Разом з тим можна стверджувати, що у вітчизняній економіці заробітна плата належним чином не виконує жодної із зазначених функцій, причиною чого є перманентне підтримання її на соціально низькому рівні. Фактично заробітна плата більшістю найманих працівників оцінюється не як джерело добробуту, а як соціальна виплата компенсаційного характеру. Негативні наслідки це має і для макропоказників національної економіки, суттєво послаблюючи її конкурентоспроможність, оскільки штучне стримування розміру заробітної плати спричинило сталі диспропорції: при порівнянні трудомісткості виробництва продукції та витрат на оплату праці у розрахунку на одиницю ВНП в Україні та країнах з розвиненою економікою можемо спостерігати перевищення першої світові показники у 3-4 рази та відставання других майже вдвічі.

Розмір оплати праці перебуває під впливом чисельних факторів, серед яких екстернальними є соціально-економічний устрій держави, соціальна відповідальність органів державної та місцевої влади за кожного громадянина України, за діяльність підприємств і підприємців, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, за цінову політику влади і бізнесу на продукцію першої необхідності, інфляцію, імпортозалежність, кредитозалежність держави, доларизацію в середині країни, рівень безробіття та ін. Інтернальними факторами є соціальна відповідальність керманичів підприємства та працівників, продуктивність праці, доброякісність продукції, її цінова доступність до переважної більшості покупців, ефективність маркетингової діяльності, виробництва та реалізації продукції, формування постійної групи споживачів, кваліфікація і відповідність спеціальностей працівників для кадрового й інтелектуального забезпечення нормального функціонування організацій, фінансові можливості підприємств тощо.

Винагорода за результати виконаних робіт є основоположним мотиватором до якнайкращого виконання працівниками своїх обов'язків. Це актуалізує необхідність при провадженні політики оплати праці орієнтуватися на максимально повну реалізацію функцій заробітної плати, чому може сприяти дотримання низки принципів, а саме: принципу справедливості, принципу матеріальної зацікавленості, принципу гарантованості, принципу раціонального співвідношення темпів зміни продуктивності й оплати праці та ціни в суспільстві й оплати праці, принципів плановості, диференціації, вирівнювання оплати праці, простоти, логічності та доступності форм і систем оплати праці й ін. [2].

Далі зупинимося на розгляді таких понять як «мінімальна заробітна плата» та «прожитковий мінімум». Перша є соціальною гарантією держави, що має обов’язковий характер на всій території України для економічних суб’єктів усіх форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності. Її розмір в Україні регулюється ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці». Відповідно до цих статей, «мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати …, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником … норму праці (обсяг робіт). Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб» [1].

Прожитковий мінімум за відповідним нормативно-правовим актом – це «вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» [3].

Разом з тим, рівень оплати праці в більшій мірі виражає реальна заробітна плата, яка виражає ту кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату. На її розмір суттєво впливає курс національної грошової одиниці (гривні), з огляду на високий рівень імпортозалежності української економіки. Проведені у [4] дослідження дали змогу констатувати сталі негативні тенденції розміру заробітної плати в Україні відносно змін валютного курсу за останнє десятиліття.

Рівень реальної заробітної плати сьогодні знаходиться на рівні 2004 року, тобто 11 років національне господарство України не мало розвитку. Прожитковий мінімум в Україні не відповідає реальному прожитковому мінімуму і необхідній мінімальній заробітній платі. Вважаємо, що причиною цьому є те, що місією функціонування підприємств є максимізація прибутку будь-якою ціною. Так як економіка України носить експортно-орієнтований характер, наслідком цього є повна «доларизація» країни. За Аристотелем грошова система є «кровоносною системою організму» підприємства. У випадку нашої країни присутні дві «кровоносні системи» у підприємств – своя рідна (гривнева) та чужа (доларова), які не можуть нормально взаємодіяти в одному організмі як людини, так і трудового колективу. Вони протидіють одна одній, витискуючи одна одну, сприяючи перманентним фінансово-економічним кризам і знедоленню трудящих. Тому для реалізації принципів організації зарплати і покращення добробуту населення України слід провести такі заходи на макро- та мікрорівнях:

1. Місія підприємства має бути націлена на забезпечення добробуту, перш за все, працівників країни. Прибуток, необхідний для подальшого розвитку буде не як самоціль, а як наслідок соціально-відповідальної (моральної) політики господарювання особистості, підприємства та держави.

2. Турбота про кожного громадянина та його добробут прописана у Конституції України. Завданням підприємства має бути, перш за все, максимальне задоволення потреб мешканців територіального функціонування та національних споживачів країни. Після насичення потреб країни політика економічного зростання має переходити у політику поліпшення якості продукції та послуг, що на ряду з соціальною відповідальністю сприятиме сталому (животворчому, довговічному) розвитку нації.

Заробітна плата працівника як винагорода за доброякісність та кількість продукції, виготовленої для забезпечення, перш за все, максимальних потреб національного споживача, залежить від моральної культури господарської діяльності особистості, трудового колективу підприємства та держави. Триєдина соціальна відповідальність є запорукою фінансово-економічної ефективності господарювання та сталого (життєдайного, довговічного) розвитку суспільства і трудового колективу підприємства. Соціально-відповідальній (людяній) економіці не притаманні такі риси сучасної монетарної економіки як: корупція, торгові та гарячі війни, валютні і товарні спекуляції, домінування іноземної валюти, кредиторська заборгованість, безперервний ріст цін, інфляції, які в кінці кінців приводять до перманентних полісистемних криз та банкрутств. Відродження класичних принципів економіки таких як етично-моральна єдність членів трудового колективу, самозабезпечення, самофінансування, самодостатність та самовдоволення дозволять безкризовий розвиток та процвітання українського народу.

Список використаних джерел:

1. Про оплату праці : Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=108%2F95-%E2%F0

2. Васильчак С. В. Теоретичні основи формування оплати праці на підприємстві / С. В. Васильчак, О. Р. Жидяк, Т. М. Полянчич // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.12. – С. 152–157.

3. Про прожитковий мінімум : Закон України від 15.07.99 р. № 966-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/966-14

4. Мінімальна заробітна плата серед країн світу та в Україні (динаміка та географія 2004-2015 рр.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infolight.org.ua/content/ minimalna-zarobitna-plata-sered-krayin-svitu-ta-v-ukrayini-dynamika-ta-geografiya-2005-2015-rr