Колісник Х. С., к. е. н. Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: СУЧАСНІ ПРІОРИТЕТИ

Формування системи управління на українських підприємствах в мінливих умовах сьогодення вимагає від підприємців переглянути погляди, методи та принципи управління. Приймаючи до уваги, що однією з найголовніших функцій управління – є планування, керівникам необхідно звернути свою увагу на оперативне планування ще на початковому етапі побудови ефективної господарської системи діяльності підприємства.

Оперативне планування включає у себе розробку річних виробничих програм, квартальних бюджетів підприємства за допомогою яких у свою чергу здійснюють діяльність планово-економічні служби [3]. З огляду на роботу українських та закордонних підприємств ми можемо зробити висновки, що недооцінка планування або зведення його до мінімуму на будь-якому з етапів розвитку підприємства – може призвести до значних економічних збитків. Керівники підприємств мають розуміти, щоб успішно працювати, необхідно спочатку спланувати та спрогнозувати роботу підприємства. Щоб підприємство працювало успішно, воно повинно вдаватись не лише до довгострокового планування, але й обов’язково розробляти оперативні поточні плани по кожному підрозділу підприємства, по кожному робочому місці.

На превеликий жаль майже на кожному українському підприємстві відсутня ефективна система стратегічного та оперативного планування і це негативним чином впливає на їх господарську діяльність.

У працях науковців, що займалися цією проблематикою, а саме Дубовик В. В. [1], Іванов С. М. [2], Маханько В. Г. [4] та ін., велика увага приділяється питанням оперативного плануванням діяльності на підприємствах. Адже саме завдяки оперативному плануванню підприємство має можливість швидко реагувати на будь-які зміни та нові вимоги ринку.

На сьогодні найактуальнішою проблемою розгляду оперативного планування на українських підприємствах є впровадження інноваційних технологій та методів праці, забезпечення підприємства усіма необхідними інформаційними ресурсами (комп’ютерною технікою, сучасними програмами, які виконують функції планування, висококваліфікованими IT-спеціалістами), забезпеченість фахівцями-економістами, що вільно володіють сучасними знаннями у галузі управлінського та фінансового обліку, кваліфікованим працівниками планово-економічних підрозділів та ін. В наш час функції планування на підприємстві мають змогу реалізувати багато програм, які представлені на ринку програмних продуктів, але вони не мають великої популярності серед українських підприємств, через необхідність додаткового фінансування та підготовки працівників [1].

Не менш важливим напрямом по вдосконаленню оперативного планування виробництва є планування оптимального виробництва на добу, місяць, квартал, яке має відповідати наявним ресурсам підприємства та працювати на досягнення найкращих результатів його діяльності [4].

Плануючи оптимальну програму виробництва необхідно обов’язково враховувати: виробничі потужності підприємства, матеріальне забезпечення, підготовку працівників.

При застосуванні виробничої програми слід звернути особливу увагу на людський фактор, адже від нього, у підсумку, залежить ефективність системи.

Серед українських підприємств істотною проблемою є передбачуваність, наприклад використання зарубіжного досвіду, який інші підприємства-конкуренти можуть використати, щоб передбачити ваші дії у майбутньому.

Для вирішення проблеми з передбачуваністю при використанні зарубіжного досвіду, підприємствам необхідно вносити свої зміни з огляду на власні ресурси підприємства, вимоги ринку та використовувати більш інноваційні технології, щоб досягти конкурентних переваг.

У майбутньому розвиток оперативного планування на українських підприємствах буде сприяти злагодженості в роботі на всіх етапах виробництва завдяки досягненню рівномірного випуску та збуту продукції; вдосконаленню внутрішнього планування на підприємстві завдяки підвищенню надійності планових розрахунків і зниженню трудомісткості; підвищенню гнучкості та оперативності внутрішнього планування на підприємстві завдяки більш повному врахуванню вимог споживачів та мінливості ринку, і подальшого корегування річних планів; забезпеченню безперервності у виробничому плануванні; створенню на усіх підприємствах системи оперативного планування виробництва, яка б відповідала сучасним ринковим вимогам, виробничим та економічним можливостям і рівню розвитку конкретного підприємства. Покращення оперативного планування на українських підприємствах сприятиме збільшенню виробництва і зростанню позицій підприємств на ринку.

Отже, були розглянуті головні проблеми оперативного планування на українських підприємствах та запропоновані можливі способи їх вирішення, з використанням яких позиції українських підприємств в цілому зростуть.

Список використаних джерел:

1. Дубовик В. В. Досвід впровадження оперативного планування на підприємствах / В. В. Дубовик // Держави та регіони. – 2010. – С. 123–130.

2. Іванов С. М. Оперативне планування виробництва: особливості і організація в сучасних умовах / С. М. Іванов // Банківська справа. – 2010. – С. 25–33.

3. Ильин А. И. Планирование на предприятии : учеб. пособ. ; в 2 ч. / А. И. Ильин. – Мн. : ООО «Новоезнание», 2000. – Ч. 1. Стратегическое планирование. Ч. 2. Тактическое планирование. – 352 с.

4. Маханько В. Г. Формування оптимального портфеля замовлень виробничої програми підприємства / В. Г. Маханько // Держави та регіони. – 2010. – С. 136–140.