Козиненко В. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (України)

особливості управління витратами на підприємствах малого бізнесу

Проблема управління витратами – одна з найважливіших і складних в ринковій економіці. Якщо при переході до ринкових відносин більшість підприємств намагались досягти підвищення рентабельності завдяки підвищенню відпускних цін на продукцію, то сьогодні в умовах жорсткої конкуренції у всіх галузях економіки ці можливості різко скорочуються. На перший план висуваються нецінові фактори зміцнення своїх позицій на ринку, такі як поліпшення якості продукції, розвиток гарантійного та післягарантійного обслуговування, надання інших додаткових послуг. Одним з головних інструментів підприємства в конкурентній боротьбі стає управління собівартістю, оскільки цілеспрямоване управління витратами дозволяє знижувати ціни на продукцію, що за інших рівних умов дає можливість підприємству зберегти і зміцнити свої позиції на ринку [3].

Оцінка ролі управління витратами суб’єкта господарювання неухильно змінюється в бік визнання їх ключового значення в підтримці ефективного функціонування підприємств. Підвищення значення управління витратами в управлінні виробництвом пояснює необхідність визначення нових шляхів та можливостей їх зниження, потребує удосконалення методів планування, обліку, аналізу й регулювання процесу формування витрат.

У вітчизняній практиці традиційно склалося, що обліку та управління витратами увага приділяється в основному на великих і середніх підприємствах. Однак, в умовах постійно зростаючої конкуренції і внаслідок необхідності пристосуватися до нових ринкових умов все більш актуальним стає отримання об’єктивної інформації про витрати та собівартість продукції, що випускається для ефективного управління на малих підприємствах.

Одним з найважливіших умов стабільного функціонування і розвитку сучасного малого підприємства виступає управління витратами. Під управлінням витратами слід розуміти безперервний процес їх планування, обліку, аналізу та контролю і вироблення на цій основі управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію витрат і їх зниження. Управління витратами має розглядатися як важлива частина системи управління підприємством, органічно включена в цю систему та взаємодіє з усіма іншими її елементами [1].

В процесі управління витратами вирішується безліч завдань, основними з яких є визначення та регулювання бази цін, оцінка ефективності виробництва і підприємства, забезпечення режиму економії і збільшення прибутку шляхом обліку, аналізу і контролю витрат. Організація управління витратами передбачає виділення певних принципів, на основі яких координуються дії підприємства в даній сфері та які визначають характер структурних складових даного процесу, а також одержувані результати.

Сучасні підходи до визначення сутності управління витратами розглядають цей процес як послідовну реалізацію основних функцій управління, що знаходяться в тісному взаємозв’язку один з одним і спрямованих на мінімізацію та оптимізацію витрат. В якості основних функцій управління приймаються планування, облік, аналіз і контроль. Зазначені функції об’єднані сполучними процесами комунікації та прийняття рішення.

Такий підхід до формування функцій управління зазвичай характерний для системи управління великого підприємства. Але управління витратами на малому підприємстві також полягає в реалізації зазначеної послідовності функцій.

Оцінка зарубіжного і вітчизняного досвіду в розробці систем управління витратами на підприємстві дозволяє виділити основні напрямки вдосконалення управлінського процесу на малому підприємстві, які можна представити у вигляді наступних рекомендацій:

1. Повний документальний облік витрат підприємства.

2. Роздільний облік змінних і постійних витрат. Розподіл витрат на постійну і змінну частину може викликати певні труднощі, однак окремий облік дозволяє оцінювати динаміку витрат в залежності від обсягів випуску продукції, контролювати витрати в розрізі даної класифікації.

3. Використання сучасних аналітичних інструментів контролю витрат. Облік і аналіз витрат на малому підприємстві на початковому етапі розробки загальної системи управління досить вести в використовуваних уніфікованих формах обліку та звітності, доповнюючи їх необхідними аналітичними таблицями.

На закінчення необхідно відзначити, що незважаючи на значні досягнення в розробці питань управління витратами, в практиці роботи вітчизняних підприємств мають місце труднощі запровадження сучасних методів управління витратами, які добре вже зарекомендували себе за кордоном. Складнощі їх впровадження пов’язані: з особливостями вітчизняного законодавства; відсутністю прозорих, або, принаймні, відносно доступних достовірних інформаційних каналів, необхідністю навчання та перенавчання персоналу тощо.

З іншого боку, вітчизняна теорія і практика управління витратами отримує сьогодні все більш широкий розвиток, адаптуючи західні розробки до вітчизняних умов, а також коригуючи та доповнюючи свій діючий набір методів управління витратами.

Список використаних джерел:

1. Ежкова И. В. Себестоимость продукции предприятия – от законодательно учетного к управленческому подходу / И. В. Ежкова // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. – 2008. – № 1. – С. 25–31.

2. Ефремова А. А. Себестоимость: от управленческого учета затрат до бухгалтерского учета расходов / А. А. Ефремова. – М. : Вершина, 2006. – 208 с.

3. Волкова М. В. Система управління витратами промислового підприємства / М. В. Волкова // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2013. – № 3 (23). – С. 25–33.