К. психол. н. Крупський О. П., Ваніна С. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара(Україна)

МІСЦЕ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ КУЛЬТУРІ МЕНЕДЖЕРА ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

В сучасному світі ніщо не стоїть на місці. І те, що вчора було конкурентною перевагою – сьогодні давно відійшло на задній план. Така тенденція стосується і розвитку міжособистісних комунікацій в різних її проявах. Сьогодні мало бути просто освіченою та кваліфікованою людиною. Більш конкурентною перевагою є вміння розуміти та відчувати своїх опонентів, володіння навичками правильної координації власних почуттів.

Емоційний інтелект – здатність людини розпізнавати емоції та мотиви, наміри та бажання оточуючих, а також властивість керувати цими емоціями з метою вирішення певних практичних задач [1].

Загалом термін «емоційний інтелект» з’явився зовсім нещодавно – у 60-70-х рр. ХХ століття. Його появу в наукових роботах та статтях зумовило в першу чергу розуміння недосконалості тогочасних критеріїв, які формували поняття успішності в певній професійній діяльності. Аж до вище зазначеного періоду більшість науковців та аналітиків основою вдалої кар’єри вважали рівень IQ (інтелектуального коефіцієнту). Дійсно, висока ступінь освіти, широка обізнаність в обраній сфері діяльності – всі ці показники є надзвичайно важливими та необхідними, вони є фундаментом, без якого реального успіху досягти неможливо. Але з часом вчені дійшли висновку, що вони не є визначальними. Адже, успішність людини неможлива без вміння ефективно діяти в процесі комунікації та загалом взаємодіяти з оточуючими: колегами, підлеглими, партнерами, конкурентами тощо. Саме так і з’явилося поняття EQ (емоційного коефіцієнту), яке зараз має тенденцію виходу на перший план.

За визначенням О. Кравченка, професійна культура – це сукупність спеціальних теоретичних знань та практичних вмінь, пов’язаних з конкретним видом праці [3]. Для менеджера туристичного підприємства дане поняття включає рівень освіти та обізнаності у своїй спеціальності, кількість необхідних вмінь та навичок для ефективного виконання своїх функцій, перелік певних особистих якостей (культура, широкий кругозір, відповідний словниковий запас тощо) [2]. Звідси виходить, що емоційний інтелект, як здатність менеджера розуміти та координувати свою поведінку та вміння аналізувати емоції клієнтів є важливою частиною рівня професіоналізму і безумовно, складовою професійної культури працівника.

Візуально, розвинутий емоційний інтелект спостерігається через комунікаційні навики менеджера. Навички продуктивної комунікації – це, безперечно, запорука успіху для менеджера туристичного підприємства. Адже, спеціаліст такого роду без перебільшень зобов’язаний розуміти емоції потенційних клієнтів, розпізнавати їх потреби та реальні мотиви. Дуже часто клієнти самі не розуміють чого хочуть, вагаються та тривалий час не можуть визначитись із вибором. Саме в таких ситуаціях менеджер має проявляти стійкість та вміння управляти власними емоціями, настроєм. Бути чемним та приємним, не втрачати здатність думати та аналізувати – все це якості сильної та психологічно розвиненої особистості. І менеджерам туристичних підприємств такі навички можна та потрібно розвивати. Адже, наявність емоційного інтелекту передбачає в першу чергу повний контроль і чітке визначення того, що ми відчуваємо.

Задачею емоційного інтелекту, перш за все, є формування в індивіда здатності усвідомлювати власні емоції та спрямовувати їх на подолання індивідуальних обмежень та міжособистісних конфліктів [4].

Емоційний інтелект є дуже важливим для ефективної роботи менеджера. Від розвивається в течій усього життя людини і "відшліфовується" яку побутовій, так і в професійній діяльності. Слід зазначити, що кожному серйозно налаштованому менеджеру, який заробляє гроші у професії типу "людина-людина" варто знати ступінь своєї відповідності зазначеним критеріям та постійно удосконалювати власні навички і таким чином підвищувати емоційний інтелект і, як наслідок, відповідність професії та конкурентні переваги.

Список використаних джерел:

1. Бояцис Р. Резонансное лидерство: совершенствование и построение плодотворных взаимоотношений с людьми на основе активного сознания, оптимизма и эмпатии / Р. Бояцис, Э. Макки. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 300 с.

2. Дрогобицкий А. И. Эмоциональный интеллект современного менеджера / А. И. Дрогобицкий // Вестник НГУ. Серия: Социально-экономические науки. – 2007. – Т. 7. – Вып. 2. – С. 111–113.

3. Игнатьева В. Эмоциональныйинтеллект в би знесе [Електронний ресурс] / В. Игнатьева. – Режим доступу : http://blog.netpeak.ua/emotsionalnyy-intellekt-v-biznese-deniyela-goulmana

4. Крупський О. П. Професійна культура майбутнього менеджера: психолого-педагогічніаспекти й чинники формування / О. П. Крупський, Є. В. Намлієв // Теорія і практика професійного становлення особистості в соціокультурному просторі : моногр. / кол. авторів; ред. О. О. Лаврентьєвої, О. П. Крупського, Є. В. Намлієва. – Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2014. – С. 258–282.