Сокол П. М., Корчевна А. О.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся
Гончара (Україна)
МОНІТОРИНГ СУЧАСНОГО СТАНУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
УКРАЇНИ
У сучасних умовах глобалізації людство набирає все більші
оберти розвитку, прагне нових відкриттів не тільки на світовому та державному
рівні, а й в межах кожної окремої особистості. Людина прагне вийти за рамки
своєї країни і поринути у пізнання світу. Інтеграційні процеси та всебічний
розвиток мінімізують обмеження і сприяють створенню пропозиції все більшого
різномаїття товарів і послуг на міжнародному ринку. Все це веде за собою
стрімкий розвиток туристичного бізнесу у більшості країн світу, серед яких і
Україна. Для задоволення потреб і побажань споживачів туристичні фірми
регулярно розширюють асортимент своїх послуг і тому на сьогоднішній день є
актуальним питання аналізу та класифікації видів туризму для вирішення проблеми
недостатньої інформованості та обізнаності споживачів у даній сфері.
У сучасних умовах швидкого всебічного розвитку суспільства,
на міжнародному ринку високими темпами зростає пропозиція різноманітних товарів
і послуг. Інтеграційні та уніфікаційні процеси є передумовою виникнення у
людства потреби у подорожах, що веде за собою стрімкий розвиток туристичного
бізнесу і виникнення нових видів подорожей. Досліджуючи форми і методи
реалізації послуг туристичних підприємств, доцільним є здійснення класифікації
видів туризму за кількома найпоширенішими класифікаційними ознаками:
– за часовими характеристиками: короткостроковий;
середньостроковий; довгостроковий;
– за туристичними цілями: рекреаційний;
лікувально-оздоровчий; пізнавальний; діловий; спортивний; етнічний; релігійний;
транзитний; освітній і т.д.;
– за використовуваними транспортними
засобами: залізничний; авіаційний; теплохідний або водний (морський, річковий);
автомобільний; автобусний; велосипедний;
– за інтенсивністю попиту: постійний; сезонний;
– за віковою категорією туристів:
дитячий; молодіжний; туризм осіб середнього віку (35 – 50 років) ; туризм осіб
«третього віку» (старші за 50 років);
– за способом організації: організований;
неорганізований;
– за національною приналежністю:
внутрішній; зовнішній (в’їзний, виїзний);
– за джерелами фінансування: соціальний; комерційний.
Усі розглянуті види туризму є характерними для
асортименту послуг туристичних фірм. Проте, якщо йдеться про внутрішній туризм,
то люди зазвичай віддають перевагу самостійній організації подорожі, а до
туристичних послуг агенцій звертаються у випадку зовнішнього туризму, оскільки
він включає більш складні аспекти організації подорожі. Тому доцільним є
моніторинг динаміки виїзних туристичних потоків України.
За офіційними даними Державної служби статистики України
за 2015 рік, виїзд громадян України за кордон здійснювався з метою службової
поїздки (0,8%), організованого туризму (0,89%) та приватної поїздки(98,31%). У
динаміці за 2011 – 2015 роки потік службових поїздок знизився на 79%,
організованого туризму – на 13%, а приватні поїзди зросли на 32%.
За статистичними даними видно, що туристи віддають
перевагу приватним поїздкам, тобто неорганізованому туризму. Для того, щоб
змінити дане становище, туристичним фірмам необхідно привернути увагу
потенційних клієнтів. Цього можна досягти за допомогою комунікацій, а саме
розширити масштаби своїх рекламних кампаній. Найчастіше тарагентства
використовують зовнішню рекламу та рекламу на радіохвилях. Проте, на сьогодні
найбільш ефективними є рекламні повідомлення по телебаченню та у
інтернет-мережі.
Отже, класифікація туризму має велике значення для науки
і відіграє значну практичну роль. За її допомогою можна більш ретельно
зорієнтувати споживачів в плані вибору відпочинку та тим самим максимально
задовольнити їхні потреби. Проте, як показали статистичні дані, українські
громадяни віддають перевагу самоорганізованому туризму, а це значно зменшує
можливість задоволення туристичних потреб, оскільки до таких поїздок не
докладають зусиль професіонали. Таким чином, для максимального задоволення
потреб туристів необхідною є також участь туристичних фірм у процесі
організації подорожей і даним суб’єктам господарювання необхідно більш ретельно
ставитися до розробки та просування свого іміджу.
Список
використаних джерел:
1. Сичова Н. В Класифікація видів туризму / Н. В. Сичова // Матеріали
І науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні дослідження
соціально-економічної системи». – 2009.
2. Бабкін А. В. Спеціальні види туризму : підруч. / А. В. Бабкін. –
Ростов-на-Дону : Фенікс, 2008. – 252 с.
3. Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: Закон України
від 28.06.2015.
4. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
5. Хамініч С. Ю. Эффективность методов управления маркетингом в
сфере туризма / С. Ю. Хамініч // зб. наук. праць «Економіка: проблеми
теорії та практики». – 2007. – № 229 – С. 190–198.