Южека В. В., к. е. н. Калініченко З. Д.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ПРОБЛЕМИ
ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСО- І
ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
Промисловість
України розвивається та темпи цього розвитку недостатні. При усіх протиріччях
розвиток іде інтенсивним шляхом, що підтверджують інноваційні наукові розробки, серед них
велика частина – це ресурсо- і
енергозберігаючі технології.
Ресурсо- і енергозберігаючі технології
– це комплекс організаційно-законодавчих, соціально-екологічних,
фінансово-економічних, науково-освітніх, інформаційно-нормативних,
експлуатаційно-технологічних та інших заходів. Результат – спрямовані на економію,
заощадливі та довгострокові технології обробки і використання сировини.
Метою
збереження енергії, тепла, сировини в цілому є підвищення енергоефективності у галузях переробки, всієї промисловості для лідерства у
розвитку економіки країни, поліпшення
екологічної ситуації.
Для зменшення кількості використовуваних
ресурсів досягається повторне
використання відпрацьованих матеріалів. Так, наприклад, при виплавці сталі використовується не менше 30% металобрухту, а при виробництві паперу
витрачається до 25% макулатури. Для виробництва кольорових металів
використовується не менше 20% вторинної сировини. Важливо відзначити, що при
впровадженні технологій переробки відпрацьованих матеріалів розмір
капіталовкладень рівно в чотири рази нижчий, ніж при створенні виробничих
комплексів для видобутку корисних копалин.
Наприклад,
при виплавці сталі завдяки
енергозберігаючим технологіям мінімум на третину скоротиться термічне
забруднення зовнішнього середовища,
що знизить шкоду
від парникового ефекту. Тому займатися інноваційними розробками, енергозберігаючими технологіями дуже вигідно.
Так,
ресурсозберігаючі технології інноваційні,
якщо зменшують кількість відходів і викидів в навколишнє середовище. При
використанні в металургійних титанових виробництвах хлоровмісних
відходів рівень викидів хлору в
навколишнє середовище вдається знизити на 50%.
Завдяки
новітнім технологіям повністю звільняють від сміття площі, зайняті технологічними
відходами і звалищами. Так, переробка в
металургії відходів, які у великій кількості містять діоксид
сірки, не тільки значно зменшує забруднення атмосфери та середовища, а й
дозволяє значно скоротити кількість первинно видобутої сірки.
Найважливішим серед завдань енергозбереження
є використання нанотехнологій, збереження природних ресурсів і зменшення
забруднення середовища промисловими відходами. А щоб зменшити вплив людини на
довкілля, підняти економіку, потрібно ефективно використовувати енергію,
впроваджуючи окремі елементи та комплексні енергозберігаючі технології.
До
факторів підвищення енергозбереження відносяться:
- модернізація
і реструктуризація паливно-енергетичного комплексу;
- підвищення
надійності енергетичних установок;
- розширення
номенклатури товарів перетворення енергетичних ресурсів;
- диверсифікація
паливно-енергетичних ресурсів;
- оптимальне
використання альтернативних і місцевих джерел енергії;
- підвищення ефективності використання
енергії за рахунок розробок і впровадження нових технологій і обладнання;
- реалізація існуючого потенціалу
енергозбереження, включаючи зменшення втрат енергії, використання вторинних
енергоресурсів;
- розвиток
ядерної і водневої енергетики;
- використання біологічних відходів
(біопалива) в промислових масштабах для виробництва енергії і теплоти;
- розвиток нетрадиційних відновлюваних
джерел енергії на основі Сонця, надр Землі, вітру, водних потоків і ін.;
- пайову участь в розробці і експлуатації
підприємств енергетичного сектора різних країн і форм власності;
- розробка регіональних, загальнодержавних
та міжнародних (глобальних) програм з енергозбереження;
- створення єдиної мобільної
загальнодержавної системи управління розробками енергозабезпечення.
Отже,
технології променеві, біоактивні,
заощаджу вальні дозволяють вирішити проблеми, пов'язані з витрачанням
відпущених людству ресурсів. А оскільки наука не стоїть на місці, то і технології збільшують очікувану економію.
Ресурсозбереження та
енергозбереження перетворилися на одну з основних умов конкуренції, розвитку
будь-якої економічної системи. На промислових підприємствах впровадженню сприяє професіоналізм кадрів, технічна база, є
і безліч невирішених проблем в області оптимізації виробничих процесів,
особливо в машинобудуванні, металургії. А це породжує величезні потенціали скорочення
енергоспоживання, економії енергоресурсів, підвищення ефективності й
конкурентоспроможності підприємства.
Ефективність замінних ресурсів
у промисловості з урахуванням обсягів ресурсозбереження та собівартості
продукції можна зобразити як цільову функцію від економії її складових
[4]. Критерієм інноваційного використання ресурсів є
мінімізація витрат при виробництві кінцевої продукції.
Список використаних джерел:
1. Потапова Н. Н. Формирование
эффективного использования ресурсов как основа функционирования экономики Украины / Н. Н. Потапова // Менеджер. – 2012. – № 1 (17). – С. 49–53.
2. Близький Р. С. Роль
ресурсозбереження в сучасному розвитку економіки / Р. С. Близький // Вісник ДонДУЕТ. Серія: Економічні науки. –
2013. – №4. – С. 12–20.
3. Бондарчук Л. О. Ресурсозбереження як
напрям підвищення ефективності діяльності підприємства / Л. О. Бондарчук // Управління
розвитком. – 2012. – № 1 (122). – С. 94–95.