Днiпрoпeтрoвський нацioнальний
університет імені Oлеся Гончара (Україна)
СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
На сьогодні
проблеми, пов’язані з дослідженнями здатності виживання в умовах перманентної
фінансово-економічної кризи є досить актуальними для будь яких підприємств. Дослідження
сучасної ситуації в економіці України та за її межами доводять, що кризові
ситуації виникають все частіше, а їх наслідки стають все відчутніше. Сучасним
підприємствам необхідно адаптуватись до умов, які викликають фактори
зовнішнього середовища, а за допомогою внутрішніх керованих факторів потрібно
визначати здатність до антикризової діяльності і адаптації організацій.
Переважна
частина кризових ситуацій долається кожною компанією самостійно, часто без
детального аналізу ситуації і врахування всіх факторів, що забезпечують
подальший її розвиток. Антикризове управління сьогодні набуває найбільшу
значимість, воно є базою для реалізації антикризових рішень, на основі яких
адміністрацією компанії приймається система заходів щодо виведення бізнесу з
депресивного стану.
Теоретичні та
практичні аспекти антикризового управління підприємством у нинішніх мінливих
умовах зовнішнього середовища розглянуто в працях таких учених, як А. П. Градов, П. Друкер, Л. О. Іванов, В.
А. Забродський, Л. О. Лігоненко,
Є. С. Мінаєв, В. С. Пономаренко, Є. А. Уткін та ін.
Не дивлячись на
широке використання в економічних літературних джерелах та на практиці економічної категорії «антикризове управління», визначення його
сутності на сьогодні є неоднозначним.
Розглянемо деякі підходи до трактування
сутності терміну «антикризове управління підприємством».
Так, автор Л. О. Лігоненко
антикризовим управлінням вважає «спеціальне, постійно організоване управління, направлене
на максимально оперативне виявлення ознак кризового стану та створення певних
передумов для його своєчасного подолання задля забезпечення відновлення життєздатності
окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства» [4,
с. 37].
На думку В. О. Василенко, «антикризове управління –
це управління, в якому передбачена небезпека кризи, аналіз її симптомів,
заходів щодо зниження негативних наслідків кризи та використання її факторів
для позитивного розвитку» [3, с. 23].
Автор А. П. Градов вважає антикризовим управлінням
на підприємстві сукупність послідовних заходів: аналіз стану макро- і мікросередовища, визначення місії підприємства; дослідження
механізмів створення кризових ситуацій та побудова систем моніторингу зовнішнього оточення та внутрішнього середовища
підприємств для своєчасного встановлення сигналів про кризу; довгостроковий контролінг діяльності, розробка стратегічних інструментів
попередження зниження платоспроможності підприємства; поточна оцінка та аналіз його
фінансового стану, визначення загрози неплатоспроможності (банкрутства); планування
переліку дій у випадку кризи за для
виходу з неї; постійна оцінка ризиків підприємницької діяльності та запровадження
заходів направлених на їх зниження [5, с. 84].
Інші науковці вважають сутністю антикризового управління підприємством здатність керівників до оцінки та регулювання
механізмів планування і розподілу прибутків. Визначаючи головною проблемою в
кризовому стані підприємства фінансування [2, с. 93], приділяючи особливу
увагу значущості держави в антикризовому управлінні підприємствами [2, с. 96].
В свою чергу, автори В. П. Панагушин, Е. С. Мінаєв антикризовим управлінням називають управління, що
націлене на прогнозування та попередження неплатоспроможності підприємств у
відповідності до затвердженої стратегії створення конкурентних переваг,
підвищення конкурентоспроможності та фінансового оздоровлення [1, с. 5].
Отже, можна
говорити, що антикризовим управлінням є комплексна система управління, яка направлена
на прогнозування, попередження кризового стану, встановлення виду кризових явищ,
стадії та особливостей їх перебігу, чинників кризи, наступних сценаріїв
розвитку, шляхів виходу з неї задля забезпечення ефективної діяльності
підприємства в поточному періоді і у перспективі.
Головною
метою антикризового управління є прийняття управлінських рішень з мінімальним
ступенем ризику, які б дозволили досягати намічених цілей. Запровадження заходів антикризового
управління на підприємстві, які ґрунтуються на наявній інформаційно-інноваційній
моделі розвитку, дозволяють знизити фінансові ризики та ймовірність банкрутства
до мінімального рівня.
Таким чином,
можна узагальнити, що антикризове управління повинно стати невід’ємним
елементом управління підприємством в сучасних умовах та складатись з системи
заходів, направлених як на вихід підприємства з кризового становища, так і на попередження
виникнення кризових явищ.
Список
використаних джерел:
1. Антикризисное управление
: учеб. пособ. / под ред.
проф. Э. С. Минаева и проф. В. П. Панагушина. – М. : ПРИОР, 1998. – 432 с.
2. Антикризисное управление
: под ред. проф. С. С. Ильина.
– Ростов-на-Дону : Феникс,
2004. – 512 с.
3. Василенко
В. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб.
/ В. О. Василенко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 504 с.
4. Лігоненко Л. О. Антикризове управління
підприємством : навч. посіб.
/ Л. О. Лігоненко, М. В. Тарасюк, О. О. Хіленко. – К. : Київ. нац. торг.-екон.
ун-т, 2005. – 377 с.
5. Стратегия и тактика антикризисного
управления фирмы / А.
П. Градов, Б. И. Кузин, А. В. Федотов и др. ; под общ. ред. А. П. Градова, Б. И. Кузина. – СПб. : Специальная литература, 1996. – 510 с.