К. е. н. Кошевий М. М., Начар’ян М. Д.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

Сучасний стан та проблеми економічного управління підприємством

В умовах функціонування ринкової економіки діяльність підприємства все більше ускладнюється, що обумовлено різними зовнішніми та внутрішніми факторами невизначеності. Виходячи з цього, вирішення проблеми організації економічного управління, спрямованого на підвищення економічної ефективності функціонування підприємства, набуває особливої актуальності з огляду на тривалу стагнацію світової та української економічної системи.

Особливу роль управління в ринковій економіці обумовлена тим, що саме воно забезпечує інтеграцію всіх економічних процесів на підприємстві. Спочатку «економічне управління» розумілося як служба, відділ, тобто певний структурний підрозділ державного апарату управління. Розуміння економічного управління, як структурного підрозділу довгий час було домінуючим [1]. Однак з розвитком теорії управління підприємством все частіше став застосовуватися термін «економічне управління підприємством», який, в цілому, характеризує напрям менеджменту, що забезпечує досягнення економічних тактичних і стратегічних цілей підприємства [2]. Однак, єдиного розуміння суті економічного управління підприємством на даний момент не існує, а різноманітність підходів до визначення поняття свідчить про неоднозначність розуміння його змісту.

Саме тому, під економічним управлінням підприємством слід розуміти процес впливу, за допомогою сукупності способів і методів, на його діяльність, що спрямований на реалізацію його тактичних і стратегічних економічних цілей і завдань з максимальною економічною ефективністю.

Головними результатами економічного управління є забезпечення стійкого фінансового стану підприємства та підвищення економічної ефективності його діяльності, а основною метою – дотримання тактичного балансу між цими двома результатами, відповідно до вимог суб’єкта управління (власника, менеджменту) [3].

Для успішного економічного управління діяльністю підприємства необхідно сформувати запровадити відповідну ефективну систему управління. Розробка даної системи дозволить поліпшити планування, контроль формування та використання ресурсів підприємства. Це має призвести до підвищення ефективності його діяльності [2]. Основою забезпечення стійкого функціонування підприємства є зростання його найбільш важливих параметрів діяльності. Дані ключові параметри діяльності підприємства (прибутковість, конкурентоспроможність, платоспроможність та ринкова вартість) безпосередньо залежать від взаємоузгодженої та взаємопов’язаної діяльності усіх його підрозділів. Їх ефективність забезпечується за рахунок грамотно організованої системи управління, що обумовлює необхідність пошуку найбільш дієвих способів стабілізації діяльності підприємства шляхом формування системи економічного управління ним.

На даний момент немає однозначного визначення терміна «система управління», проте більшість авторів розглядають її як сукупність елементів і взаємозв’язків, яка забезпечує досягнення мети підприємства.

Таким чином, під системою економічного управління підприємством слід розуміти сукупність елементів і зв’язків між ними, що забезпечують процес впливу на діяльність підприємства, спрямований на реалізацію його цілей з максимальною економічною ефективністю.

Неформально і несистемно економічне управління застосовується на всіх підприємствах, тому що ґрунтується на принципах комерційного розрахунку. Таким чином, розробка системи економічного управління найбільш актуально для державних підприємств, оскільки на них, найчастіше, відсутня пряма зацікавленість менеджменту в успішності діяльності. При цьому, дана система повинна максимально враховувати інтереси всіх зацікавлених суб’єктів (власника, менеджмент, держава, трудовий колектив). В іншому випадку її впровадження може зіткнутися з нерозумінням та іншими проблемами.

Рівень і якість управління підприємством можуть бути виміряні здатністю керівництва (апарату управління) своєчасно і обґрунтовано приймати найбільш раціональні рішення та організувати їх виконання в необхідні терміни.

Тому, в даний час першочерговою прикладною задачею є перетворення методів і моделей економічного управління в форму, що наближена до оснащення ними робочих місць персоналу управління у вигляді універсальної типової документації як для контролю, діагностики та прогнозування поведінки підприємств, так і підготовки, обґрунтування та прийняття рішень з управління підприємством.

Отже, економічне управління є безперервним процесом, що покликане підвищити економічну ефективність його діяльності незалежно від розміру, форми власності, виду діяльності та діючої в державі економічної системи. При цьому, особливу увагу слід приділити побудові працездатної системи економічного управління підприємством, що враховує інтереси всіх зацікавлених суб’єктів.

Список використаних джерел:

1. Денисов А. Ю. Экономическое управление предприятием и корпорацией / А. Ю. Денисов, С. А. Жданов. – М. : Дело и сервис, 2002. – 416 с.

2. Жданов С. А. Механизмы экономического управления предприятием / С. А. Жданов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 319 с.

3. Гончаров А. Б. Економічне управління підприємством : конспект лекцій / А. Б. Гончаров, Н. М. Олейникова. – Х. : ХНЕУ, 2009. – 366 с.