Мальцев М. М.

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» (Україна)

АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ МОРСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОРТІВ

Сучасний рівень розвитку міжнародного ринку характеризується підвищенням глобалізації та інформатизації торговельних та ділових зв’язків між країнами. У цих умовах важливого значення набуває інтеграція транспортної системи України до світової транспортної мережі, а також підвищення конкурентоспроможності транспортних послуг українських операторів перевезень. З огляду на означені глобальні тенденції, сучасний стан морської галузі України має наступні тенденції: на фоні загального збільшення тоннажу світового флоту відбулось стрімке скорочення флоту України. Як свідчать дані UNCTAD, на початок 1993 р. сукупний дедвейт українського торговельного флоту складав 6,177 млн тонн (з урахуванням суден місткістю 100 й більше реєстрових тонн), а частина національного флоту в світовому торговельному флоті складала 0,9 % (займав 25 місце в рейтингу найбільш потужних морських держав світу). Але стоном на початок 2010 р. дедвейт флоту складав 0,904 млн. тонн, зменшившись більше ніж у 5,8 разів, та Україна посіла в рейтингу вже 72 місце [1].

Для визначення факторів, що уповільнюють розвиток національного судноплавства була проведена оцінка сучасного стану українських морських портів. Морський транспортний комплекс – це багатофункціональна структура, яка задовольняє потребам  економіки країни в транспортному забезпеченні. Морські порти є складовим елементом транспортної та виробничої інфраструктури країни за умови їх розміщення на напрямках міжнародних транспортних коридорів. Ефективність функціонування морських портів, рівень їх техніко-технологічного озброєння, відповідність системи управління і розвитку інфраструктури відповідним міжнародним вимогам прямо впливає на рівень конкурентоспроможності українського транспортного комплексу на світовому ринку. 

Порівняння доходів між портами показало, що більшість портів, окрім Маріуполя збільшили валові доходи, навіть після відокремлення Адміністрації морських портів України (АМПУ) в 2012 р. Проте в Миколаєві та Одесі валові доходи зменшились внаслідок відокремлення АМПУ. Ці порти не ведуть власної стивідорної діяльності, основні статті доходу – здавання основних засобів в оренду та/або надання послуг портофлоту. В порівнянні з іншими портами, які ведуть стивідорну діяльність, та доходи яких зросли через зростання валютного курсу, в Миколаївському морському торговому порту (ММТП) та Одеському морському торговому порту (ОМТП) при збільшенні обсягів перевалки, не відбулось зростання орендної плати пропорційно до зміни курсу гривні [2].

Досвід і розрахунки доводять, що в різних умовах повинні застосовуватися різні види державно-приватного партнерства в портах: це може бути оренда портового перевантажувального комплексу, або надання їх в концесію, або налагодження співпраці між державними портовими адміністраціями і приватними операторами-інвесторами на умовах спільної діяльності. З метою успішної інтеграції національних портів в Чорноморську і світову транспортну систему потрібно звернути особливу увагу на реконструкцію і розвиток національних портів у відповідності до вимог світового ринку. З цією метою, важливо як найшвидше забезпечити сприятливі умови для впровадження інвестиційних проектів, глибоко опрацювати законодавчу базу з метою успіху і взаємної вигоди від співробітництва з приватними ресурсами, залучення яких у галузь стає важливим фактором її розвитку. Все це призведе до зміцнення конкурентоспроможності національних портів на світовому ринку шляхом зростання обсягів перевалки вантажів; створення нових вантажопотоків; розширення асортименту робіт та послуг.

Основні переваги української морської портової сфери – це наявність потужностей для обробки вантажів та вигідне розміщення морських портів з точки зору забезпечення транзитних вантажопотоків. Головними факторами, що обмежують можливості портів і істотно знижують ефективність їх діяльності, продовжують залишатися недостатній розвиток сухопутних транспортних під'їздів до портових терміналів з боку основних залізничних і, в ще більшому ступені, автомобільних магістралей. Для здійснення успішної інтеграції українських портів в глобальну світову транспортну мережу необхідно приділити особливу увагу реконструкції і розвитку українських портів відповідно до потреб світового ринку.

Список використаних джерел:

1. Ильницкий К. Два десятилетия водного транспорта Украины [Електронний ресурс]/ К. Ильницкий // Порты Украины. – 2011. – №6. – Режим доступу: http://portsukraine.com/node/2169

2. Офіційний сайт Адміністрації морських портів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uspa.gov.ua

3. Офіційний сайт Міністерства інфраструктури України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mtu.gov.ua

4. Рощіна Н. В. Актуальні проблеми формування конкурентної політики морських торговельних портів України / Н. В. Рощіна, Л. В. Ширяєва, О. К. Афанасьєва // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення : зб. наук. праць. – Львів, 2009. – Вип. 657. – С. 443–449.

5. Щодо стратегічних пріоритетів реалізації потенціалу України як морської держави : аналітична доповідь / А. О. Филипенко, В. В. Баришнікова, К. В. Степанова. – О. : Фенікс, 2012. – 152 с.