Д. е. н. Мельник О. Г., к. е. н. Петришин Н. Я.

Національний університет «Львівська політехніка» (Україна)

РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Європейська інтеграція є економічною, політичною та юридичною інтеграцією європейських держав. На сьогодні європейська інтеграція відбувається шляхом розширення Ради Європи та Європейського Союзу [1; 2]. Європейська інтеграція є своєрідним способом забезпечення тісного соціально-економічного та політичного співробітництва європейських держав. Ця співпраця має поширюватися безпосереднім чином на економічну сферу та покликана створити перспективи економічного росту країн-партнерів в майбутньому на основі підвищення рівня взаємозалежності держав в контексті зростання рівня їх взаємодії. Необхідність європейської інтеграції України спричинена її чіткою спрямованістю до економічного зростання, демократії та соціального орієнтування, що стане реальним лише при наявності якісних та ґрунтовних внутрішніх змін, які є обов’язковою умовою входження до європейської спільноти.

Європейська інтеграція надає нові торгівельні можливості для вітчизняних підприємств, а всеохоплююча та поглиблена зона вільної торгівлі відкриє вільний доступ без технічних бар’єрів до внутрішнього ринку Європейського Союзу українським підприємствам. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) надає потенційну можливість перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Глобалізацією вважається економічна, політична, культурна інтеграція та уніфікація на світовому рівні. Характерною рисою глобалізації є нівелювання межі між внутрішньою і зовнішньою політикою. На теперішньому етапі глобалізація постає як всеохоплюючий процес, котрий включає економічну та політичну, культурну, соціальну, науково-технічну та інноваційну, екологічну та інші складові. Глобалізація посилює взаємозалежність економік країн світу через збільшення переміщень товарів та послуг, капіталу, обміну інформацією і технологіями, міграції робочої сили та інше. Глобалізація сприяє зміцненню міжнародних зв’язків, міжнародної співпраці між державами та індивідами, котрі приймають участь у міжнародних процесах у певній сфері та є їх безпосередніми учасниками.

Глобалізація є своєрідною новою фазою інтернаціоналізації міжнародного співробітництва та міжнародних економічних відносин, зовнішньоекономічних зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності, поглиблення інтеграційних процесів, в тому числі і розвитку європейської інтеграції.

Вітчизняні підприємства, функціонуючи у висококонкурентному середовищі, що характеризується розвитком глобалізаційних та інтеграційних процесів, повинні володіти комплексною інформацією про існуючий стан, можливості та потенційні перспективи, а також ймовірні загрози та існуючі проблеми для того, щоб своєчасно реагувати на загрозливі тенденції й небезпеки. Основна необхідна передумова високоефективного управління - це своєчасне ухвалення обґрунтованих та раціональних рішень, що можливо лише за умови володіння управлінцями необхідною інформацією.

Діагностика діяльності підприємства, яка має цільовий характер, покликана забезпечити необхідну інформаційну систему підтримки формування та реалізації управлінських рішень [3]. Діагностика націлена на оцінювання та ідентифікування ретроспективного, поточного та перспективного стану з метою формування інформаційного забезпечення розроблення управлінських рішень превентивного, санаційного характеру, націлених на вирішення проблем та використання можливостей. Соціально-економічна діагностика як один із основних напрямів діагностики оперує системою обґрунтованих критеріїв, що ідентифікують межі оптимальності функціонування підприємства та забезпечують створення необхідної бази для комплексного оцінювання підприємства.

На сьогодні дедалі більшої актуальності та вагомості набувають різноманітні системи діагностики діяльності підприємства, сфер функціонування, підрозділів, видів діяльності, оскільки якість, оперативність та ефективність систем управління на підприємствах все більше пов’язана із функціонуванням інформаційно-аналітичних систем на всіх рівнях [3]. Істотної вагомості набуває вчасність, якість та комплексність діагностичних процедур, оскільки несвоєчасна, вибіркова та недостатньо результативна їх реалізація спричинює отримання недостовірних і спотворених результатів. Основною базою ефективної та результативної системи управління підприємством є забезпечення повною та достовірною інформацією управлінців для формування та прийняття обґрунтованих управлінських рішень на усіх рівнях, особливо це стосується інституційного рівня управління. Тобто мова йде саме про необхідність розроблення та впровадження на підприємствах систем діагностики, які зорієнтовані на оцінювання й ідентифікування стану функціонування, визначення проблем та майбутніх перспектив з метою прийняття раціональних управлінських рішень.

 

Список використаних джерел:

1.      Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246581344

2.      Угода про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki

3.      Мельник О. Г. Системи діагностики діяльності підприємств: полікритеріальна концепція та інструментарій : моногр. / О. Г. Мельник. – Л. : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 344 с.