Пікінер В. Л.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ

Ефективність використання обмежених ресурсів є основною детермінантою сталого розвитку не тільки суспільно-економічної формації загалом, але й окремих суб’єктів господарювання, які є первинними її ланками. Особливої актуальності це питання набуває в контексті інтеграції України до європейського економічного простору та пов’язаної з цим зростаючої тенденції до пожвавлення інноваційної активності з метою становлення конкурентоспроможного вітчизняного продукту. Очевидним є той факт, що адекватне планування господарської діяльності неможливе без детального аналізу прибутковості останньої та витрат, які є визначальним фактором прийняття управлінських рішень у сфері економічного розвитку підприємств. При цьому проблемою вітчизняних підприємств є відсутність системності та стратегічного підходу до планування витрат, їх обсягу та структури.

Роль та значення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості важко переоцінити. За умов економічної та політичної кризи, які нині переживає Україна, а також зважаючи на всі похідні негативні екстерналії, серед яких і валютні коливання, і невизначеність змін зовнішнього середовища для підприємств, процес управління витратами набуває особливої актуальності. За такої ситуації, для забезпечення сталого розвитку підприємств харчової промисловості потрібно звернути увагу на суттєве удосконалення систем управління витратами виробництва. За кризових умов, коли мова йде про виживання підприємства на ринку, воно просто не може дозволити собі не збалансованої структури витрат та не раціонального використання ресурсів, тому створення адекватної та повністю контрольованої моделі управління витратами є першою необхідністю для вітчизняних суб’єктів господарювання. Детальний аналіз українських підприємств харчової промисловості вказує на те, що витрати є лише об’єктом обліку, в той час як ринкові умови диктують необхідність їх розгляду як об’єкта управління. Оптимізацію рівня виробничих та позавиробничих витрат необхідно розглядати як базис успішної діяльності підприємства, яка здатна забезпечити: по-перше, необхідний рівень рентабельності та прибутковості виробництва, по-друге, високу конкурентоспроможність продукції, що виробляється [1].

Традиційним критерієм оптимізації господарської діяльності підприємств є мінімум витрат. Дійсно, досягти конкурентних переваг на ринку шляхом реалізації гнучкої цінової політики можна саме завдяки низькому рівню витрат, «однак, зниження витрат є завданням важливим, але не основною метою процесу управління ними, оскільки зменшення витрат може супроводжуватись зниженням якості виготовленої продукції та сервісного обслуговування покупців, відмовою від виробництва та реалізації тих видів продукції, які користуються попитом, але потребують здійснення значних витрат тощо» [2].

За раціонального підходу поєднання стратегічного позиціонування і стратегічної спрямованості повинно здійснюватися з урахуванням об'єктивних закономірностей їхнього поєднання. Так, стратегія першості за витратами конфліктує зі спрямуванням на розширення, оскільки останнє пов'язане з масштабними інвестиціями, а отже, і додатковими витратами.

Проте, раціоналістичний підхід до управління витратами у ряді випадків дає змогу досягати фактично однакового рівня рентабельності та якості за однакового рівня витрат. Раціоналізація саме структури витрат та підходу до управління ними, може дати змогу підвищити загальну економічну ефективність діяльності вітчизняних підприємств. Особливо це стосується ланки середнього та малого бізнес, що підтверджує важливість та актуальність питання оптимізації та раціоналізації витрат суб’єктами господарювання.

Доказом є той факт, що на початку восьмидесятих років у найрозвиненіших економіках світу простежувався відхід від традиційних методів обліку та контролю витрат, постійний пошук більш ефективних засобів покращення якості продукції поряд зі зниженням її собівартості. Така тенденція була пов'язана із посиленням конкурентної боротьби на зовнішніх ринках, що істотно обмежувало збільшення прибутку лише за рахунок підвищення цін. Цьому сприяли модернізація технічного забезпечення виробництв та запровадження новітніх інформаційних технологій із застосуванням комп'ютерної техніки. Для попередження втрати прибутку внаслідок зменшення впливу на ринкову ситуацію керівництво багатьох підприємств внесло зміни у підходи до управління витратами з метою скорочення часу виробництва, поліпшення якості продукції та зниження непродуктивних витрат. Це виявило недоліки традиційних методів калькулювання. Зокрема, «система обліку змінних витрат передбачає віднесення всіх постійних витрат до витрат періоду, хоча як свідчить практика, не всі постійні витрати відшкодовуються за короткий проміжок часу» [3].

Особливо актуальним застосування прогресивних методів обліку та управління витратами є у сфері харчової промисловості, адже оборотність коштів там, як правило, швидша за інші промислові виробництва, а отже, ефект від їх запровадження буде швидшим та помітнішим.

Управління виробничими витратами в контексті створення оптимальної їх структури, зниження рівня витрат за незмінності якості продукції на підприємствах харчової промисловості дасть можливість знизити ціни на неї та за інших рівних умов сприятиме створенню стійких конкурентних переваг на ринку.

Отже, можна констатувати, що аналізуючи вдосконалення процесів управління витратами на вітчизняних підприємствах в умовах інтенсивної їх інтеграції до умов європейського економічного простору, слід акцентувати увагу та наголосити на вдосконаленні саме підходів та використанні системного та комплексного підходів, ретельно адаптованих до українських реалій.

Список використаних джерел:

1. Назарчук Т. В. Удосконалення системи управління витратами машинобудівних підприємств : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.00.04 / Т. В. Назарчук ; Хмельниц. нац. ун-т. – Хмельницький, 2008. – 20 с.

2. Турило А. М. Управління витратами підприємства : навч. посіб/ / А. М. Турило, Ю. Б. Кравчук, А. А. Турило. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 120 с.

3. Економічне управління підприємством : навч. посіб. / А. М. Колосов, О. В. Коваленко, С. К. Кучеренко, В. Г. Бикова ; за заг. ред. А. М. Колосова. – Старобільськ : Вид-во держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2015. – 352 с.

4. Єфіменко В. І. Облік у зарубіжних країнах : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В. І. Єфіменко, Л. І. Лук’яненко; за ред. В. І. Єфіменка. – К. : КНЕУ, 2005. – 211 с.