Піцик О. О., к. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗНАЧЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УПРАВЛІННІ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

 

Якісне відтворення людських ресурсів, формування трудового потенціалу та раціональне його використання залежить від управлін­ня людськими ресурсами на всіх рівнях.

Винятково важлива роль належить кадровій складовій потенціалу підприємства, від рівня використання якого залежать фінансово-економічні  результати господарської діяльності підприємства, конкурентоспроможність підприємства в цілому, якість організації та управління. Трудовий потенціал – це складна соціально-економічна категорія, яка отримала відображення в економічній літературі порівняно недавно. Наукові праці Г. П. Сергійова, Л. С. Чижова, І. К. Бондарь, Т. М. Палій, О. С. Фєдоніна, О. М. Краснокутської,         Ю. Г. Одегова присвячені визначенню терміну трудовий потенціал та методам його оцінки. Поява наукового терміну «трудовий потенціал» є відображенням проблем демографічного і економічного характеру сучасного періоду. Слід відзначити, що ефективність використання трудового потенціалу підприємства  залежить від якості управління. У загальній структурі трудового потенціалу підприємства залежно від критерію аналізу виокремлюють за характером участі у виробничо-господарському процесі потенціал технологічного персоналу та управлінський потенціал.  Діагностика трудового потенціалу є основою для удосконалення менеджменту організації, складовою частиною комплексної функціональної діагностики підприємства.

Актуальність проблеми, що розглядається пов’язана з розвитком ринкових відносин, кардинальними змінами умов функціонування підприємств і, перш за все, системи розподілу відповідальності за господарські рішення і організацію їх виконання. Держава перейшла від прямих методів управління до переважно економічних методів регулювання, тому стан підприємств повною мірою залежить від результатів їх діяльності.  В сучасних умовах  перед власниками, керівниками і трудовими колективами стоять завдання виживання і розвитку підприємств, самостійного вдосконалення виробничих систем.

Сучасний стан економічної теорії, теорії управління і організації виробництва створює умови для усунення неповноти та недостатності існуючих методів діагностики і дозволяє розвивати теорію і методологію діагностики економічного потенціалу підприємства на основі системного підходу та комплексного використання відомих методів.

Найважливіше місце в системі діагностики потенціалу підприємства посідає діагностика трудового потенціалу, як основа вдосконалення менеджменту на підприємстві. Проблеми управління трудовими ресурсами обумовлені переходом до сучасної концепції менеджменту.

Діагностика трудового потенціалу може бути розглянута як дослідницька діяльність, яка спрямована на виявлення, аналіз й оцінку дисфункцій розвитку і підвищення ефективності системи управління підприємством та розроблення основних напрямів їх рішень.[2].

Діагностика в управлінні трудовим потенціалом, дозволяє виявити проблеми і вибрати основні напрямки поглиблених досліджень, сформувати заходи, спрямовані на вдосконалення системи управління на підприємстві. Необхідною умовою проведення діагностичних досліджень є отримання достатнього обсягу інформації про резерви та можливості розвитку підприємства. Інформація систематизується за п’ятьма напрямками: структура управління, внутрішньофірмове планування, методи управління, техніка управління, кадровий склад  та організація роботи персоналу.

         Вибір методу дослідження визначається його цілями, а також особливістю об’єкту дослідження і етапу діагностичного процесу. На першому етапі здійснюється обробка інформаційних джерел, проводиться анкетування та інтерв’ювання персоналу.

         Наступний крок складається з аналізу проблем, які виникають в процесі взаємодії активних компонентів (персонал і технологія) на різних етапах виробничого процесу. Надзвичайно важливим є взаємозв’язок технологічних стадій, оптимізація використаних ресурсів, робочих площ, обладнання, компетенцій персоналу, можливість поєднання окремих етапів у часі. Також слід дослідити відношення, що склалися між активними компонентами в процесі управління виробництвом. Завдання діагностики обумовлені  сутністю виробничої системи та її внутрішніх та зовнішніх зв’язків.

         Завдання діагностики трудового потенціалу тісно пов’язані з завданнями прогнозу (передбачення або провіщення) і генезису, аналізу походження дисфункції. У діагностичному дослідженні прогноз дозволяє уточнити діагноз, здійснити його корекцію, тому що передбачення траєкторії розвитку об’єкту аналізу дозволяє краще з’ясувати його стан. Одночасно діагностика є вихідним моментом прогнозування, оскільки без чіткого та вірогідного визначення стану об’єкта, неможливо правильно оцінити варіанти майбутнього його розвитку.   

         Мета діагностики трудового потенціалу створити попереджальну слідкуючу систему управління виробництвом, спрямовану на  усунення помилкових управлінських рішень, підвищення якості  процесу управління складної виробничої системи.

 

Список використаних джерел:

1.    Малатай О. Сутність та значення конкурентоздатності працівників / О. Малатай, І. Чернега // Вісн. Київ. ін-ту бізнесу та технологій. – 2014. – № 2. – С. 86–88.

2.    Літинська В. А. Теоретичні основи конкурентоспроможності персоналу підприємства / В. А. Літинська // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. Серія: Економічні науки. – Хмельницький, 2013. – Т. 1, № 3. – С. 173–176.