Заморенний Я. Р.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

В сучасних умовах розвитку економіки більшість країн світу знаходиться в особливих умовах функціонування, що визначаються динамічністю зовнішнього середовища. Незважаючи на тенденції подальшої інформатизації та глобалізації в усіх галузях економіки, спостерігається таке явище як збільшення невизначеності тенденцій розвитку. Незважаючи на наявність великого обсягу доступної інформації, активного розвитку інформаційних технологій, міжнародної комунікації, все більш складним виявляється процес прогнозування майбутнього стану економічних систем, зв’язку з великою кількістю чинників, що можуть впливати на їх поведінку, все більше розповсюджуються такі негативні явища як фінансово-економічні кризи, що призводять до банкрутства і погіршення соціально-економічної ситуації в країнах. Причини цього криються як в загальносвітових тенденціях розвитку, найважливішою з яких на сучасному етапі є прогресуюча глобалізація, так і в особливостях розвитку економіки кожної конкретної країни. Прискорення технологічного розвитку, активізація ролі людських ресурсів і зміни у інших факторах сучасного виробництва є взаємопов'язаними проблемами збалансованості та динамічного розвитку.

Тому особливої актуальності набувають проблеми забезпечення успішного розвитку сучасних соціально-економічних систем. Проблеми забезпечення ефективного розвитку підприємств відносяться до стратегічного управління.

Будь-яка економічна динаміка сьогодні розглядається виключно у нерозривному зв’язку із процесами створення та впровадження у виробництво новітніх технологій, техніки, товарів, послуг. У контексті цього підходу інновація є основним фактором, що спрямовує економічну динаміку в якісному напрямку. Традиційно виділяють два види розвитку будь-якої системи, явища, процесу – прогрес (рух від «нижчого» до «вищого») та регрес (зворотній рух від «вищого» до «нижчого»). Очевидно, що в економічних системах розвиток має всі перераховані риси.

У загальнотеоретичному аспекті дефініція «розвиток» відбиває характер змін, що проводяться на підприємства [1]. Тобто, це є послідовністю переходу соціально-економічної системи підприємства від одного стану до іншого з моменту його виникнення до моменту ліквідації. Розвиток підприємства можна охарактеризувати як незворотній процес, який забезпечує некеровані чи керовані переходи від одного стану об’єкту до іншого через процеси змін. Унікальність кожного конкретного економічного стану підприємства забезпечується неможливістю повного повторення різноманітності, якості, кількості та сили впливу факторів, які його визначили [2].Управління змінами для сучасного топ-менеджеру становиться обов’язковою функцією без якої він навряд чи стане успішним.

Зміни – це вкрай важкий і болісний процес. Чим глибші й радикальніші зміни відбуваються в організації, тим вище ймовірність опору їм. Управління опором – це важливий та невід’ємний процес при впровадженні змін.

Прототипом усіх сучасних механізмів подолання опору змінам виступає модель видатного соціолога Курта Левіна. Його основа – положення про те, що розуміння змін передбачає усвідомлення поняття стабільності. Фактори, які спонукають до змін, і сили, спрямовані на збереження стабільності, Левін назвав, відповідно, «спонукаючими» та «обмежуючими» силами. При рівновазі цих сил в організації зберігається стійке положення. Курт Левін вважає, що менеджеру, який прагне здійснити зміни, основні зусилля слід докладати до зменшення впливу обмежуючих сил, тобто опору змінам, що сприяє зниженню напруги, в той час як збільшення спонукаючих чинників тільки підсилює опір.

На нашу думку, саме цю модель необхідно брати за основу при розробці механізму управління опором змінам.

При дослідженні розвитку підприємств необхідно враховувати як внутрішнє, так і зовнішнє середовище його діяльності.

Отже, успішний розвиток підприємства залежить від значної кількості факторів, що нерідко впливають у протилежних напрямках. Тому аналіз та оцінку показників розвитку необхідно здійснювати з врахуванням впливу умов та чинників, що визначають конкурентоспроможність підприємств та впливають на їх економічний розвиток.

Список використаних джерел:

1. Ілляшенко С. М. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці / С. М. Ілляшенко (заг. ред.). – Суми : Університетська книга, 2005. – 582 с.

2. Ашмарина С. И. Развитие системы управления организационными изменениями на промышленном предприятии / С. И. Ашмарина, Д. М. Калимуллин. – Самара : СамНЦ РАН, 2008. – 154 c.

3. Беляева Н. Е. Формирование механизма оценки организационных изменений предприятия / Н. Е. Беляева // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі», (м. Полтава, 18 – 19 квітня 2008 р.). – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. – С. 53–54.

4. Дунда С. П. Теоретичні підходи до визначення поняття «розвиток підприємства». [Електронний ресурс] / С. П. Дунда. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua