Зейналова З. Р.

ДнiпропетровськийнацiональнийунiверситетiменiОлеся Гончара (Україна)

СУТНІСТЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Проблема управління прибутковістю є достатньо актуальною у будь-яких умовах господарювання та на будь-якому рівні економічного розвитку держави. Це пояснюється тим, що прибуток є найголовнішим показником оцінки діяльності підприємства та основним джерелом фінансування розширеного відтворення ресурсів. Він є первинним стимулюючим важелем розвитку економіки держави в цілому, та окремого підприємства тощо. Отже підтримання постійного інтересу серед як вітчизняних та й зарубіжних науковців до питання управління прибутковістю підприємства є достатньо природним.

Проблемам управління прибутком приділялось достатньо уваги в роботах І. Бланка, С. Голова, М. Білика та інших науковців, але є питання що потребують подальшого розвитку.

Бланк І.О. виділяє п’ять основоположних принципів, які покладено в основу управління прибутком [1, с.48-50]:

– взаємозалежність з системою управління підприємством в цілому. Враховуючи що прибуток виступає результативним показником діяльності підприємства в цілому, то й прийняття будь-яких рішень стосовно його діяльності так чи інакше буде впливати на рівень прибутку. Отже система управління прибутком має бути інтегрована та тісно взаємопов’язана із загальною системою управління підприємством;

– комплексність, прийнятих управлінських рішень, що стосуються управління прибутком;

– високий динамізм управління. Динамічні зміни макросередовища постійно створюють всілякі перешкоди підприємствам для отримання планомірного високого прибутку. Отже це вимагає від системи управління прибутком бути достатньо динамічною з можливістю швидко пристосуватись до зовнішніх змін;

– варіантність управлінських рішень щодо досягнення однієї мети. Будь-яке управлінське рішення може тільки тоді бути ефективним, якщо воно прийняте в умовах вибору з декількох альтернативних варіантів;

– стратегічна орієнтація управління прибутком. Рішення щодо управління прибутком не повинні йти всупереч загальним стратегічним пріоритетам розвитку підприємства.

Ефективність управління прибутком має змогу забезпечити впровадження системи управління прибутком на підприємстві, як єдності взаємопов’язаних елементів, виконуючих свої безпосередні функції та націлених на вирішення не тільки локальних завдань щодо отримання певного рівня прибутку, а й загальних на рівні всього підприємства. В основі цієї системи можна виділити шість основних блоків[2, с.30]: ціль, принципи й завданняуправління; механізм управління; організаційне забезпечення; інформаційне забезпечення; методи аналізу прибутку; контроль за виконанням плану по прибутку.

Система управління прибутком має свої специфічні мету та завдання. Головною метою системи є визначення ефективних організаційно-економічних заходів щодо управління прибутком. Результатом ефективних заходів щодо управління прибутком підприємства є підвищення його рівня та оптимальний розподіл, що позитивно має впливати на вектор розвитку підприємства в цілому та підвищення його ринкової вартості. Виходячи із мети управління прибутком, у процесі управління доцільно вирішити наступні завдання [3]:

а) відповідність потенціального прибутку наявному ресурсному потенціалу підприємства та сучасній ринковій кон’юнктурі;

б) збалансованість потенційно отримуваного прибутку та рівня ризику. Чим більше потенційний прибуток як правило і вище рівень ризику, тобто між ними спостерігається прямо пропорційна залежність;

в) забезпечення високого рівня якості прибутку. Формування резервів зростання прибутку повинно створюватись за рахунок його реінвестування в поточну (операційну) діяльність, що сприятиме і подальшому його зростання за рахунок ефективного розвитку підприємства;

г) формування ефективної системи розподілу прибутку з оптимальним співвідношенням напрямів його використання з метою створення умов для подальшого розвитку підприємства у майбутньому.

Основними завданнями управління прибутком є:

– Аналіз прибутковості всіх видів діяльності підприємства, зокрема операційної, фінансової, інвестиційної тощо;

– Виявлення можливих резервів зростання прибутку;

– Вдосконалення структури витрат, оптимізація облікової, цінової та податкової політики підприємства;

– Оцінка ризикованості окремих пропозицій щодо підвищення прибутковості.

– Підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок досконалої системи формування та використання прибутку.

Тож, збільшення рівня прибутковості підприємства має спиратись на глибокий фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: оцінку техніко-економічних показників діяльності підприємства й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв’язків тощо.

Список використаних джерел:

1. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2002. 752с.

2. Бочаров В. В. Финансовое моделирование : учеб. пособ. / В. В. Бочаров. – СПб. : Питер, 2000. – 208 с.

3. Буряковський В. В. Фінанси підприємств : навч. посіб. / В. В. Буряковський, В. Я. Кармазин, С. В. Каламбет / за ред. В. В. Буряковського. – Дніпропетровськ : Пороги, 2006. – 246 с.