Чернуха Д. А., Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (Україна)

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Розуміння інноваційної діяльності, як об’єкту управлінської думки, є відносно новим, відповідно і потреба в управлінні такою діяльністю з’явилася не так давно. Довгий час процес розвитку інновацій розглядався лише як можливість конкурувати на ринку і реалізувався періодично, а не через соціальну необхідність модернізації певної галузі промисловості. Тому з початку 20-х років ХХ сторіччя, думка, що розробка і реалізація нового як в технологічному плані, так і в плані управління, організації та контролю персоналу підприємства може отримувати беззаперечні переваги на ринку, стала домінуючою. З часом було розроблено і наукові підходи до управління такою діяльністю. Сьогодення показує, що актуальність теми менеджменту інноваційних процесів на підприємстві залишається високою через постійно зростаючі темпи інноваційної діяльності та потреби в постійному удосконаленні управління такою діяльністю.

Аналіз наукових думок щодо даного терміну висвітлює різні підходи до розуміння поняття інноваційного менеджменту. Так, В. І. Захарченко зазначає, що управління інноваційним процесом – це невід'ємна складова діяльності діючого підприємства, воно охоплює планування, організацію та стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних процесів, які розраховані на зміцнення позицій підприємства на ринку [1].

Інноваційний менеджмент – це сукупність науково обґрунтованих принципів, форм, методів, прийомів і засобів управління інноваціями у сфері їх створення, освоєння, у виробництві і просуванні на ринок з метою отримання прибутку [2].

Отже, увага в інноваційному менеджменті має бути сконцентрована на виробленні, реалізації та постійному вдосконаленні стратегії інноваційної діяльності. Підприємство має постійно тримати на контролі та сприяти розробці та створенню нових видів продукції, адже інноваційний процес торкається всіх сфер господарського процесу.

В багатьох джерелах приділяється значна увага інноваційному менеджменту в якості функціональної системи управління і до того ж розглядається як різновид функціонального менеджменту, об’єктом якого виступають інноваційні процеси. Більшості сфер економіки та в реаліях він націлений на ефективне управління процесом створення, дифузії та комерціалізації. Основними цілями функціонального інноваційного менеджменту має бути функціонування та розвиток інновацій в довгостроковій перспективі на основі ефективної організації її елементів, створення конкурентоспроможної продукції та технологій.

Специфіка управління інноваціями полягає в необхідності стимулювання розробки великої кількості новаторських ідей, забезпеченні достатньої свободи дій співробітників інноваційного процесу, створенні позитивних мотивів праці. Іншого боку — необхідність у здійсненні контролю за інноваційним процесом обумовлюється прив’язкою до стратегічного планування [2].

Інноваційна діяльність повинна бути спрямована на постійне оновлення, а не на досягнення визначеного кінцевого рівня розвитку. Така динамічна система потребує постійного розвитку теоретичних та практичних підходів до менеджменту.

Досвід останнього сторіччя показує, що інноваційним процесом можна та необхідно керувати задля розвитку соціуму та засобів ведення господарських процесів.

Підтримка інноваційного менеджменту має бути одним із пріоритетних напрямків державної політики у всіх країнах з розвиненою економікою. Таким чином підтримується сталий розвиток суспільства.

Список використаних джерел:

1. Захарченко В. І. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки : навч. посіб. / В. І. Захарченко, Н. М. Корсікова, М. М. Меркулов. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 448 с.

2. Матеріли з короткого курсу лекцій з дисципліни «Інноваційний менеджмент» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://studme.com.ua/1026071013140/investirovanie/innovatsionnyy_menedzhment_.htm