Гаврюшина О. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Активна інтеграція України до світових та європейських політичних і економічних структур потребує інтенсифікації трансформаційних процесів. Сучасний період розвитку, якому притаманні наявність та поглиблення кризових явищ, характеризується насамперед загостренням конкурентної боротьби серед суб’єктів підприємницької діяльності в усіх галузях національного господарства. Для виживання та успішного функціонування за таких умов підприємствам треба бути конкурентоспроможними на ринках. Для досягнення достатнього рівню конкурентоспроможності суб’єкти господарювання мають зосередитися на виробництві таких товарі та послуг, які найбільш задовольняють споживчий попит як за якістю, так і за ціною, що можливо лише у разі проведення виваженої інвестиційно-інноваційної політики. Саме цьому проблема створення наукового підґрунтя для формування ефективної інвестиційно-інноваційної політики є однією з найбільш актуальних проблем сучасної економіки підприємства.

Ми згодні з думкою багатьох науковців [2, 3], які займаються дослідженням даної проблематики, що роль інноваційно-інвестиційної політики в процесі розвитку підприємств матиме такий характер: буде створена конкурентоспроможна національна економіка, буде встановлене взаємовигідне партнерство між державою та бізнесом, збільшиться відсоток використання наукоємного потенціалу України, більш ефективно будуть використовуватися ресурси країни та розвиватися пріоритетні сфери виробництва (машинобудування, енергетичний комплекс, аграрно-промисловий комплекс та ін.)

На ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств перш за все впливають реальні наслідки інвестування капіталу, які описуються категоріями «ефект» та «ефективність інвестицій».

Розвиток найважливіших напрямів інноваційної діяльності у промисловості повинен забезпечуватися завдяки реалізації відповідних державних програм. Але більшість зазначених державних програм у сфері інноваційної діяльності у промисловості унеможливлюється через відсутність державного фінансування та ефективних механізмів залучення коштів приватних інвесторів. Деякі зовсім не були підтримані.

В свою чергу, інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств є об’єктивним процесом, що підлягає певній логіці, який розвивається у відповідності властивим йому закономірностям і має важливе значення для розвитку підприємства. Відзначимо, що інвестиційно-інноваційний процес починається з визначення інвестиційно-інноваційної політики та стратегії підприємства.

Формування інноваційно-інвестиційної стратегії на підприємствах повинна знайти своє вираження у інноваційно-інвестиційних програмах, що розраховані на тривалий період і охоплюють всі стадії технологічного циклу. В цілому, інноваційно-інвестиційна стратегія, займаючи провідне місце та відіграючи значну роль у процесі розвитку будь-якого підприємств, створює сприятливі умови для довготривалої, систематичної, ефективної та прибуткової діяльності вітчизняних підприємств. Роль інноваційно-інвестиційної стратегії в процесі розвитку підприємства зумовлена ще і тим, що вона впливає на широке впровадження результатів наукових досліджень на вітчизняних підприємствах. Це допоможе підвищити ефективність як економіки країни в цілому, так і окремих підприємств і галузей, по-перше, за рахунок збільшення тривалості існування підприємств, що забезпечують постійну зайнятість населення, сплату податків, збереження сировинних ресурсів. По-друге, впровадження інновацій дає можливість завантажити суміжні підприємства та забезпечує кооперацію. По-третє, за рахунок поступового зменшення залежності від імпортних матеріалів і комплектуючих виробів підвищиться економічна безпека країни, особливо у сфері виробництва товарів масового споживання.

Відсутність достатньої підтримки держави у розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України, належним чином відобразилась на її стані. Протягом досліджуваного періоду інноваційний розвиток промисловості України відзначався нестабільністю. За підсумками дослідження спостерігається спад інноваційної активності підприємств.

Отже, до основних проблем на сучасному етапі розвитку відносяться наступні: нестача коштів, так як впровадження нового продукту потребує великих капіталовкладень, недостатнє фінансування інноваційної діяльності з боку держави, як свідчать статистичні данні основним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств – більше 70,0 % від загального обсягу витрат та недостатня актуалізація пріоритетних напрямів, що визначені у Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [1], а також їх недостатня підтримка з боку держави.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» 08.09.2011 № 3715-VІ зі змінами і доповненнями (останні зміни від 05.12.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : htpp://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

2. Ганущак-Єфіменко Л. М. Концептуальні основи управління розвитком інноваційно-активних підприємств [Електронний ресурс] / Л. М. Ганущак-Єфіменко // Аграрний вісник Причонорномор’я. – 2010. – Вип. 53. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/avpch/En/2010_53/Ganushch

3. Доповідь «Інноваційна діяльність промислових підприємств України у 2013 році» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua