Голей Ю. М., Коваленко М. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ВИМОГИ ДО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК ФАКТОР СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Необхідність інноваційного розвитку підприємств в прагненні до інтеграції в світовий економічний простір потребує підвищених вимог до управління персоналом. Система управління на підприємствах – це довготривалий і динамічний процес, направлений на ефективне досягнення його цілей на які впливають внутрішні та зовнішні обставини.

Вимоги до управління персоналом спрямовані на виконання завдань, що стоять перед підприємством і його робітниками. Різноманітність та складність завдань, які виникають в процесі розробки, впровадження та управління інноваційною діяльністю, висувають підвищені вимоги до рівня спеціальних знань та вмінь працівників. Інноваційна діяльність – вимагає від адміністрації залучення висококваліфікованого персоналу у відповідності з вимогами інноваційного розвитку. Виробничий та управлінський персонал повинен бути здатним працювати у команді, а для цього потрібно усвідомлювати необхідність постійного навчання. При цьому керівники компанії повинні спрямувати зусилля на пошук фінансових коштів для перепідготовки і підвищення кваліфікації всього персоналу.

Серед багатьох факторів, які впливають на ефективність діяльності підприємства – організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь оновлення основних засобів, досягнутий рівень продуктивності праці, діючі форми стимулювання виробничого та управлінського персоналу. Відомо, що застосування лише одного фактора поза зв'язком з іншими не забезпечує оптимального економічного зростання підприємства. Внаслідок цього в останні роки не досягнута запланована прибутковість і рентабельність підприємств та не забезпечується стабільне надходження до бюджету держави. Зокрема, кількість збиткових підприємств зросла до 57% від загального обсягу за І півріччя 2015 р., при цьому сума їхніх збитків збільшилася майже в 2,2 рази [1].

Скорочення надходжень іноземних інвестицій та недостатність власних фінансових ресурсів не забезпечили заплановану структурну перебудову промислової продукції в Україні, що вплинуло на падіння загального обсягу промислового виробництва та скорочення ВВП. Відомо, що у багатьох регіонах на підприємствах металообробної та хімічної промисловості низький рівень завантаження виробничих потужностей. Першочерговими чинниками такої ситуації є застаріле обладнання та відставання з оновлення основних засобів внаслідок чого скорочується виробництво конкурентоспроможної продукції та знижується попит на неї на зовнішніх ринках. На зростання виробництва конкурентоспроможної продукції впливає достатній рівень виробничого та управлінського персоналу.

Під час побудови ринкової економіки значна увага науковців та господарських керівників була зосереджена на пошуках фінансових, виробничих ресурсів, створення нових форм маркетингової стратегії та не приділялась формуванню належного інтелектуального капіталу. Скорочення об’ємів виробництва супроводжувалось вивільненням кваліфікованих фахівців, а недостатність фінансових коштів не дала змогу направляти працюючий персонал на перепідготовку і освоєння нових професій.

В теперішній час підвищення організаційно-технічного рівня виробничого процесу та висококваліфікований персонал формує нову економічну культуру виробництва. Безперечно це і є складова частина інноваційного продукту, що підвищує інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств.

Як свідчать дослідження вітчизняних науковців, основні обсяги інноваційної продукції виготовляються в нашій країні в чотирьох основних галузях економіки: харчовій, машинобудівній, металургійній, хімічній промисловостях. Проте в цих галузях доцільно підвищити виробництво експортоорієнтованої продукції та скоротити залежність від імпорту обладнання, сировини та продовольчих продуктів.

Зростання інноваційного розвитку підприємств потребує постійного підвищення кваліфікації працівників. Слушною є думка наукових фахівців про те, що «для формування командної роботи, яка забезпечує інноваційні нововведення та ефективні перехідні процеси на підприємстві у нову якість, значний науково-практичний інтерес має створення профілів професійних компетенцій для розробки посадових інструкцій в розрізі зростання інноваційної зрілості працівників» [2]. На жаль, у діючих посадових інструкціях, затверджених керівництвом компаній часто спостерігаються суміжні вимоги до виконання службових обов’язків і відсутня комплексність та єдність в напрямку досягнення єдиної мети перемоги над конкурентами. Також значною актуальністю залишається пошук нових методів оцінки ефективності використання людського потенціалу та більш тісний зв'язок з фінансовою результативністю діяльності підприємства.

Таким чином, вітчизняні підприємства здатні підвищити інноваційну діяльність в умовах структурної перебудови промислових підприємств, особливо тих, що забезпечують виробництво інноваційної продукції. При цьому керівники підприємства повинні постійно спрямовувати зусилля на зосередження фінансових коштів для перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу. Це забезпечить виконання загальнодержавних та регіональних інвестиційних програм, що забезпечить економічне зростання країни в цілому.

Список використаних джерел:

1. Офіційний сайт державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov/ua

2. Підкамінний І. М. Системні фактори впливу на інноваційний розвиток підприємства [Електронний ресурс] / І. М. Підкамінний, В. С. Ціпуринда. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua