Кохтюк Ю.А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ПІДХОДИ ДО ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ

Виробничі можливості підприємства − одна з складових його потенціалу. Виробничі можливості пов’язані з оцінкою величини фінансових потоків та впливають на інвестиційну привабливість підприємства. Потреба в оцінці виробничих можливостей виникає при розробці і коригуванні стратегічних планів розвитку та пошук власником варіантів ефективного використання потужностей підприємства. Виробничий потенціал визначає сукупність можливостей ресурсів підприємства за умов їх реалізації в виробничому процесі. Виробничий потенціал охоплює усі види ресурсів підприємства і тому його часто ототожнюють з потенціалом підприємства. Проте, виробничий потенціал акумулює значну частку потенціалу підприємства, а основне його значення полягає в створенні нової вартості в процесі виробництва продукції, що забезпечує економічне зростання суб’єкта господарювання в умовах стратегій розвитку.

Вчені формалізували декілька підходів до визначення виробничого потенціалу як економічної категорії: ресурсний, функціональний та цільовий.

Перший підхід орієнтується на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів. Даний підхід розглядає виробничий потенціал як суму фізичних і вартісних оцінок його складових [1]. Наступний підхід забезпечує дотримання раціональної структури виробничого потенціалу. Третій підхід зосереджений на виявленні відповідності між наявним потенціалом та досягненням поставлених цілей.

Основні підходи до визначення виробничого потенціалу, систематизовані у табл. 1.

Вартісний метод використовують при оцінці вартості підприємства.

Витратний підхід ґрунтується на методі: кількісного аналізу, розбиття по компонентах, порівняльної одиниці, балансової вартості, заміщення, ліквідаційної вартості. Порівняльний підхід базується на використанні методів: парних продажів, кількісного і якісного аналізу продажів, галузевих співвідношень.

Таблиця 1. Основні порівняльні характеристики методів розрахунку виробничого потенціалу [2]

Назва методу	Сутність методу	Сфери застосування
Еквівалентний метод	Оцінка потенціалу здійснюється за величиною будь-якого з його елементів, в який за допомогою спеціальних коефіцієнтів трансформується інші його елементи. Він ґрунтується на взаємозамінності елементів	Метод дозволяє визначити величину потенціалу у вигляді величини одного з його елементів, але має наступні недоліки: - весь потенціал визначається в одиницях виміру того ресурсу, в який трансформується інші види ресурсів; - існує певна проблема у достовірності визначення коефіцієнтів заміщення і оцінки складу і якості ресурсів; - такі елементи, як технологія і інформація не беруться до уваги
Функціональний метод	Передбачає, що величина виробничого потенціалу дорівнює обсягу вироблюваної продукції, а величини окремих його елементів визначаються через питомі ваги продукції, у виробництві якої ці елементи мають вирішальне значення	Метод є найпростішим, але і найменш точним, оскільки: - величини окремих елементів виробничого потенціалу можуть упродовж ряду років не змінюватися, а обсяги виробництва у цей період можуть значно збільшуватися або знижуватися; - складно виділити частку участі того або іншого елемента у виробництві окремих видів продукції, а, отже, важко достовірно визначити величину кожного з елементів потенціалу; - метод вступає в протиріччя з визначенням виробничого потенціалу, який характеризується не обсягом вироблюваної продукції, а сукупністю виробничих ресурсів
Кореляційний метод	Передбачає використання різних кореляційно-регресійних моделей при визначенні величини виробничого потенціалу	Метод в цілому може використовуватися для визначення потенціалу національної економіки і її галузей по виробництву певних видів продукції.
Вартісний метод	Передбачає визначення вартості кожного з елементів потенціалу, а потім і загальної вартості виробничого потенціалу як суми вартостей ОВЗ, персоналу (кадрів), технології та інформації	Використовується: - для визначення загальної вартості виробничих ресурсів, які має в розпорядженні підприємство; - для узагальнюючої оцінки ефективності діяльності підприємства в цілому

Складність оптимізації механізмів реалізації виробничого потенціалу зумовлена необхідністю визначення ефективності як технологічних процесів з одного боку, так і ефективності управління з іншого, як основних факторів, від яких залежить не лише отримання корисного результату діяльності. Оцінка джерел досягнення такого результату повністю відповідає ресурсному підходу визначення і оцінки виробничого потенціалу. Такими джерелами виступають ресурси підприємства, що піддаються як кількісній, так і якісній оцінці.

Ефективність його використання є комплексною характеристикою кінцевих результатів використання економічних ресурсів для забезпечення розвитку як безпосередньо виробничого потенціалу, так і підприємства в цілому на основі інвестиційно-інноваційної діяльності, що є функціональною частиною структури виробничого потенціалу.

Список використаних джерел:

1. Іщук С. Концептуальні засади формування та розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств / С. Іщук // Регіональна економіка. – 2005. – № 3. – С. 48–56.

2. Ступин В. С. Оценка экономического потенциала предприятия / В. С. Ступин. – М. : Финансы и статистика, 1994. – 225 с.

3. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посіб. / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексик. – К. : КНЕУ, 2003. – 316 с.