К. е. н. Власенко М. О., Петренко Н. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Менеджмент якості є однією з базових концепцій розвитку підприємства у напрямку досягнення конкурентних переваг на ринку.

Управління якістю на підприємстві, якщо дослідити основні положення сучасної концепції менеджменту якості, можна розглядати як самостійну та складну функцію управління процесами в бізнесі, головними задачами впровадження якої є:

підвищення конкурентних переваг і ефективності підприємства чи організації за допомогою підвищення якості продукції та всіх основних, допоміжних та управлінських процесів;

зниження всіх видів витрат й зміцнення економічної стабільності підприємства чи організації;

забезпечення цілеспрямованого та системного впливу на параметри якості, які повинні постійно поліпшуватись;

обов’язкове дотримання основних вимог охорони навколишнього середовища [1].

Одним з сучасних підходів до введення управління якістю на підприємстві є теорія TQM (Total Quality Management), чи комплексне управління якістю.

Теорія комплексного управління якістю (Total Quality Management, TQM) – це сукупність правил, методів, способів та форм управління якістю, основною задачею якої є підвищення конкурентоспроможності підприємства чи організації на ринку.

Загалом менеджмент якості поділяється на такі три елементи, як базова система, система технічного забезпечення та система вдосконалення та розвитку загального управління якістю.

Під базовою системою розуміють способи, що використовуються для аналізу та дослідження, які засновуються на застосуванні математичних знань та статистичних методів контролю.

Системою технічного забезпечення називають методи та програми, що допомагають навчити персонал, як оволодіти цими способами і правильному їх використанню.

Система вдосконалення та розвитку загального управління якістю вказує як різноманітні наукові підходи, економічні принципи функціонування відносин на ринку, принципи менеджменту якості пристосовуються до конкретних вимог та умов функціонування підприємств.

Найголовнішою метою управління якістю на підприємстві є випускання максимально якісної продукції і послуг, що надаються. Метою TQM є стабільне покращення якості шляхом постійного моніторингу результатів та спрямовування діяльності у правильному напрямку, а також безперервне бажання до абсолютної відсутності недоліків, забезпечення конкурентних переваг за допомогою вживання прогресивних технологій, гнучкості, ентузіазму колективу.

За концепцією ТQМ виробник повинен орієнтуватися на задоволення попиту споживачів, основною метою ставити перш за все якість виготовленої продукції чи послуг. Для цього необхідно оптимально використовувати всі види ресурсів.

Важливо виділити те, що ефективність застосування ТQМ залежить від таких ключових умов, як такі: вище керівництво на підприємстві має наполегливо підтримувати якість виробленої продукції та послуг, початкові інвестиції мають здійснюватись в задіяних людей, а не в обладнання; а також трансформація організаційної структури підприємств під ТQМ [2].

Якщо ж розглядати сучасні методи управління якістю,то серед них виділяють:

1. Теорія постійного удосконалення Кайзен (KAIZEN) – системний підхід до максимізації якості, спрямований на виконання стабільних малих кроків по покращенню якості, котрі здійснюються кожним робітником організації . Цей підхід притаманний японському менеджменту[3].

2. Метод структурування функції якості – (Quality Function Deployment) – систематизований курс вивчення вимог і бажань покупців для забезпечення якості на кожній стадії життєвого циклу виробленого продукту, котрий би зміг гарантувати одержання фінального результату, що відповідав би очікуванням покупців. Головною задачею QFD є гарантувати якість з початкового етапу виготовлення і розвитку нового продукту.

3. Теорія Будинку якості (Quality House) – підхід, що забезпечує очікувану споживачем цінність продукту при найменшій його початковій вартості. Використовується за допомогою методів та інструментів, спрямованих на дослідження потреб споживачів і трансформацію їх у реальні властивості продукту.

4. Методологія “шість сигм” (6-d) – підхід, в межі якого основними задачами є виявлення та виключення причин неточностей або вад у бізнес-процесах, через зосередження саме на тих параметрах, які для споживача є найвагомішими [4].

Список використаних джерел:

1. Фомичев С. К. Основы управления качеством : учеб. пособ. / С. К. Фомичев, А. А. Старостина, Н. И. Скрябина. – К. : МАУП, 2000. – 196 с.

2. Управління якістю продукції : навч. посіб. / за ред. О.Й. Запунного. – К. : ІЗМН, 1998.

3. Нічітайлова Н. С. Концепція кайзер як мало витратний інструмент впровадження системи екологічного менеджменту / Н. С. Нічітайлова // Механізм регулювання економіки. – 2009. – №3 (2). – С. 157–161.

4. Пономарьов С. В. Управління якістю продукції. Інструменти и методи менеджменту якості : навч. посіб. / С. В. Пономарьов, С. В. Міщенко. – М. : РВА «Стандарти і якість», 2005. – 248 с.