К. т. н. Драч І. Є.

Національна металургійна академія України

Концептуальні засади маркетингу інтелектуальної власності наукової організації

Останнім часом визначальним фактором успішного функціонування будь-якої організації чи підприємства є інноваційна складова. Конкурентні переваги суб'єкта господарювання багато в чому залежать від використання результатів творчої інтелектуальної діяльності, втілених в об'єкти права інтелектуальної власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, «ноу-хау» тощо.

Ефективному використанню зазначених об’єктів сприяє розробка маркетингових заходів, які мають свою специфіку, пов’язану з особливостями інтелектуальної власності як об’єкта маркетингу. Такими особливостями є:

- право на об’єкт інтелектуальної власності як товар (майнова частина прав: володіння, користування, розпорядження);

- обмеження права інтелектуальної власності у часі (для кожного об’єкта права інтелектуальної власності визначений свій термін дії майнових прав);

- територіальне обмеження права інтелектуальної власності (об’єкт інтелектуальної власності є товаром у тій країні, де на нього набуті права);

- обмеження обсягу прав, що передаються, і специфіка передачі прав - матеріальне право на об’єкти інтелектуальної власності може передаватися в повному обсязі або частково одній або декільком особам одночасно [1, 70-71].

Важливою складовою маркетингової діяльності у сфері інтелектуальної власності є проведення патентних досліджень, які регламентуються Державним стандартом України [2]. Патентні дослідження у ньому визначаються як системний науковий аналіз властивостей об'єкта господарської діяльності протягом його життєвого циклу, які випливають з правової охорони об'єктів промислової власності. Вимоги цього стандарту є обов'язковими для суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного бюджету.

Звіт щодо патентних досліджень, який складають за результатами проведених патентних досліджень, містить висновки про патентоспроможність суб’єкта господарської діяльності, виявлення ситуації стосовно використання прав на об'єкти промислової власності, визначення порушень прав власників діючих охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності.

Життєвий цикл суб’єкта господарської діяльності, який передбачає створення, використання та послідовного його удосконалення, тісно пов'язаний з інноваційним процесом організації. У науковій літературі існують різні погляди на стадії інноваційного процесу організації. Так у роботі [3] виділено такі стадії та етапи:

- фундаментальні теоретичні дослідження;

- прикладні дослідження і проектно-конструкторські розробки;

- дослідно-конструкторські роботи;

- розробка технологічного процесу і його реалізація при виробництві нової продукції;

- підготовка до впровадження результатів розробок і забезпечення необхідних для цього умов;

- реалізація нової продукції та її практичне використання споживачами.

У загальному вигляді кінцева мета інноваційного процесу полягає в комерціалізації результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт [3, 308]. Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності спрямована на отримання прибутку від їх використання (самостійно або шляхом продажу чи передачі прав користування цими об’єктами іншим особам). З урахуванням цього виникає потреба розповсюдження інформації про об’єкти права інтелектуальної власності наукової організації через різні комунікаційні канали.

Маркетингова комунікаційна політика наукової організації може включати наступні заходи:

- організація виставкової діяльності – участь у вітчизняних та міжнародних галузевих виставках, що дозволяє представити найновіші наукові досягнення організації широкому загалу;

- широке застосування інтернет-ресурсів – розробка і ведення сайту організації, на якому були б представлені її перспективні наукові розробки;

- здійснення постійного моніторингу існуючих інновацій – проведення різних видів патентного пошуку (через базу даних та інформаційно-довідкову систему Українського інституту інтелектуальної власності та патентних відомств інших країн);

- використання Національної мережі трансферу технологій, яка допомагає в об’єднанні інтересів підприємницького та наукового секторів при пошуку інвесторів для інноваційних проектів наукових організацій і працює у діалоговому режимі «технологічний запит» - «технологічна пропозиція» [4].

Таким чином, в системі маркетингової діяльності патентні дослідження є ефективним інструментом оцінки інноваційного потенціалу організацій, які займаються розробленням та/ або випуском наукомісткої продукції. Реалізація комунікаційної політики потребує здійснення низки заходів для встановлення контакту з потенційними ліцензіатами.

Список використаних джерел

1. Цыбулев П. М. Маркетинг интеллектуальной собственности : учеб. пособ. / П. М. Цыбулев. – К. : ГИИС, 2008. – 184 с.

2. ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення», Держстандарт України, Київ, 1997.

3. Меньшов В. П. Стадии и модели инновационных процессов на промышленных предприятиях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unn.ru/pages/vestniki_journals/99990193_West_econ_finans_2005_1%287%29/54.pdf

4. Національна мережа трансферу технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nttn.org.ua/?idm=1&lng=1